Міцні господарники повернулися. Новий Кабмін

Новини політики

До Кабміну призначені дев’ять нових міністрів. Хто ці люди і чому їх складно назвати новачками в українській політиці.

Верховна Рада відправила у відставку наймолодшого прем’єр-міністра України Олексія Гончарука і переформатувала його “уряд технократів” без досвіду роботи на держпосадах.

До складу уряду Дениса Шмигаля увійшли 15 міністрів, шестеро з яких були в Кабміні Гончарука. Чотири вакансії пустують. Новий прем’єр попросив два тижні, щоб доукомплектуватися.

Корреспондент.net розповідає, що відомо про нових членів уряду. У матеріалі немає тих, хто зберіг свої посади або перейшов з одного міністерства в інше.

Новий кабінет міністрів України: повний список

  • Прем’єр-міністр Денис Шмигаль
  • Міністр оборони Андрій Таран
  • Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба (колишній віце-прем’єр з євроінтеграції)
  • Віце-прем’єр, міністр з питань євроінтеграції Вадим Пристайко (перейшов з МЗС)
  • Віце-прем’єр, міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков (створена нова посада)
  • Віце-прем’єр, міністр з питань цифрової трансформації України Михайло Федоров (зберіг посаду)
  • Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков (зберіг посаду)
  • Міністр у справах ветеранів Сергій Бессараб
  • Міністр охорони здоров’я Ілля Ємець
  • Міністр інфраструктури Владислав Криклій (зберіг посаду)
  • Міністр соціальної політики Марина Лазебна
  • Міністр юстиції Денис Малюська (зберіг посаду)
  • Міністр фінансів Ігор Уманський
  • Міністр розвитку громад і територій Олексій Чернишов
  • Міністр молоді та спорту Вадим Гутцайт (створена нова посада)
  • Міністр Кабінету міністрів Олег Немчинов

Не призначені

  • Міністр економічного розвитку, торгівлі та аграрної політики
  • Міністр енергетики
  • Міністр освіти
  • Міністр культури

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль

Денис Шмигаль другий ліворуч / Юрій Рильчук в Facebook

Денису Шмигалю 44 роки, він родом зі Львова. Здобув освіту в Львівській політехніці за спеціальністю “менеджмент у виробничій сфері”.

Шмигаль навчався і стажувався в Бельгії, Канаді, Грузії та Фінляндії, брав участь в програмі підготовки менеджерів Федерального міністерства економіки та енергетики Німеччини.

У 2003 році він став директором з економіко-стратегічного розвитку Львівського автобусного заводу. Кілька разів міняв приватні компанії, в яких займав високі посади.

На держслужбу вперше прийшов в 2009 році: був помічником голови Львівської ОДА, а потім кілька років аж до Майдану очолював економічне управління та департамент інвестицій обласної адміністрації.

Валерій Веремчук, який керував львівським міським центром Народного контролю, каже, що Шмигаль відповідав відразу за двома критеріями – відрізнявся громадською активністю і компетентністю.

У 2017-2019 роках майбутній прем’єр працював в структурах бізнес-імперії Ріната Ахметова: обіймав посади заступника гендиректора компанії ДТЕК Західенерго, був директором Бурштинської ТЕС (входить структуру енергохолдингу ДТЕК) і консультантом в ДТЕК Східенерго.

Після приходу Володимира Зеленського на посаду президента України очолив Івано-Франківську область, потім був призначений віце-прем’єром, міністром розвитку громад і територій України.

Перед голосуванням за свою кандидатуру Денис Шмигаль виступив з короткою і розпливчатою промовою.

Заявив про програму “Велике будівництво”, яка дозволить запустити економіку. Пообіцяв ініціювати дискусію “про місцерозташування України на економічній карті світу”. Кілька разів повторив про децентралізацію, якою буде займатися.

“Потрібно посилити економічний блок. Ми чули про реформи податкової і митниці, але не побачили цього на надходженнях до бюджету”, – сказав Шмигаль.

Головними проблемами назвав тарифи, енергетику і падіння виробництва. Також говорив про коронавірус.

Запропонував переглянути бюджет на 2020 рік. Збільшити пенсії і зменшити зарплати міністрів і членів наглядових рад. Сказав, що буде погашати борги шахтарям.

В іншому Шмигаль посилався на програму уряду, яка скоро буде представлена.

Міністр оборони Андрій Таран

Андрій Таран / ukranews.com

Андрій Таран народився 4 березня 1955 року в німецькому Франкфурті-на-Одері в родині військового.

У 1970-х роках він закінчив Київське зенітне ракетне інженерне училище. Там отримав спеціальність військового інженера-радіотехніка.

Після цього Таран служив у радянській армії, а в 80-х роках закінчив Військову академію ППО Сухопутних військ в Києві. Його спеціальність називається “управління бойовими діями.

Крім того, в 1993 році Андрій Таран пройшов перепідготовку в Інституті міжнародних відносин у Києві для дипломатичної служби.

У 1995 -1996 роках отримав кваліфікацію магістра за спеціальністю “стратегія національних ресурсів” в Національному університеті оборони США у Вашингтоні.

У структурі Міноборони працював з 1992 року. З 1999 по 2004 рік Таран був військовим аташе при посольстві України в США, в 2008-2011 роках – заступник голови Головного управління розвідки Міноборони.

У 2015 році кілька місяців пропрацював у складі Спільного центру з контролю і координації на Донбасі. Потім Таран працював в складі тристоронньої контактної групи в Мінську. У грудні 2015 року Таран став першим заступником командувача Сухопутних військ ЗСУ.

У 2016 році був звільнений в запас після досягнення граничного віку генеральської служби. У 2019 на президентських виборах Таран очолював виборчий штаб Ігоря Смєшка, одним із спонсорів якого на виборах в Раду називають Ріната Ахметова.

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба

https://www.facebook.com/dmytro.kuleba

38-річний Дмитро Кулеба уродженець міста Суми. Закінчив Інститут міжнародних відносин Київського національного університету ім. Т. Шевченка за спеціальністю Міжнародне право.

Дипломатичну кар’єру розпочав у 2003 році на посаді аташе Служби головного юридичного радника МЗС, працював там десять років на різних посадах. У 2013 році звільнився з державної служби і очолив Фонд культурної дипломатії UART.

У червні 2014 року Кулеба повернувся в МЗС на запрошення міністра Павла Клімкіна на посаду посла з особливих доручень з питань стратегічних комунікацій. 9 квітня 2016 року був призначений постійним представником України в Раді Європи.

В обов’язки Кулеби входили стратегічні комунікації МЗС, впровадження в роботу міністерства сучасних технологій комунікацій та формування публічної дипломатії України.

1 березня цього року в Мистецькому Арсеналі Кулеба презентував свою книгу “Війна за реальність: як перемагати в світі фейків, правд і спільнот”, де поділився думками про те, “як тримати інформаційну оборону і перемагати в комунікативній війні”.

У серпні минулого року Кулеба був призначений віце-прем’єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.

Віце-прем’єр, міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков

facebook.com/alex.reznikoff

Резніков народився 18 червня 1966 року у Львові. Вивчав право у Львівському державному університеті імені Івана Франка. З 1991 року почав займатися юриспруденцією.

Був віце-президентом і членом правління Всеукраїнської громадської організації Асоціація правників України, членом Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Брав участь в розробці одного з проектів Податкового кодексу України, Закону України Про адвокатську діяльність і адвокатуру, змін до Господарського процесуального кодексу України.

Олексій Резніков та його партнер Сергій Власенко представляли у Верховному Суді України позицію кандидата Віктора Ющенка, домагаючись визнання недійсним другого туру виборів президента через масові фальсифікації.

Резніков також займався правовим забезпеченням і представництвом інтересів консорціуму Інвестиційно-металургійний союз у справі про законність приватизації Криворіжсталі.

У 2014 році став заступником мера Києва, секретарем Київської міської ради. З квітня 2016 обіймав посаду голови Київської міської державної адміністрації з питань виробництва самоврядних повноважень.

Займався організацією міжнародного конкурсу Євробачення і фінального матчу Ліги чемпіонів УЄФА в Києві з боку мерії.

У вересні 2019 року Резніков представляв Україну в робочій підгрупі з політичних питань Тристоронньої контактної групи.

Викладає в школі адвокатської майстерності свого імені, є автором і ведучим навчальних програм і майстер-класів для молодих юристів в декількох провідних українських вишах.

Майстер спорту з трофі-рейду (подолання бездоріжжя)

Міністр у справах ветеранів Сергій Бессараб

Сергій Бессараб

Народився в 1955 році в Старих Кодаках Дніпропетровської області. У 1977 році закінчив Київське вище загальновійськове командне училище імені Фрунзе, в 1990 році – Військову академію імені Фрунзе в Москві, в 2002 році – Національну академію оборони України.

Служив у Закавказькому і Одеському військових округах СРСР, Північному і Південному оперативних командуваннях.

З 2002 року – начальник штабу – перший заступник командувача армійським корпусом Північного оперативного командування. З 2005 року – начальник територіального управління Північ.

З травня 2012 року – перший заступник командувача Сухопутних військ. У 2015-2016 роках був командувачем АТО. Далі займав посаду заступника начальника Генштабу ЗСУ.

Міністр охорони здоров’я Ілля Ємець

Ілля Ємець / cardio.org.ua

Народився 21 лютого 1956 року в російській Воркуті. У 1979 році закінчив Київський медичний інститут за спеціальністю педіатрія, проходив клінічну ординатуру за фахом “серцево-судинна хірургія”.

У дев’яностих Ілля Ємець часто працював кардіохірургом за кордоном – в Канаді, Австралії, Франції.

З 1992 року – засновник клубу Rotary International в Києві, в якому очолював медичну гуманітарну програму. У 1993 році Ємець став засновником і президентом Міжнародного благодійного фонду Дитяче серце, який допомагає дітям з вродженими вадами серця в Україні.

Близько року очолював МОЗ в уряді Миколи Азарова за президентства Віктора Януковича.

Ємець є директором Науково-практичного медичного центру дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України; кавалером ордена За заслуги трьох ступенів, має звання Заслужений лікар України.

Ілля Ємець першим в Україні і на пострадянському просторі почав успішно оперувати немовлят зі складними вадами серця, впроваджувати в практику пластичні операції на клапанах серця у дітей раннього віку (без використання штучних матеріалів).

Уперше в світі впровадив хірургічне лікування перинатально діагностованих складних вроджених вад серця у перші години життя у новонароджених із застосуванням аутологічної пуповинної крові замість донорської.

Міністр соціальної політики Марина Лазебна

Марина Лазебна

Марині Лазебній – 45 років. Вона народилася в селі Пісківка Київської області. Навчалася в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, який закінчила в 1998 році за спеціальністю економіст-менеджер.

Уже у 2000 році Марина Лазебна зайняла посаду провідного спеціаліста управління соціальних прогнозів та економічної експертизи соціальних реформ міністерства економіки України. Потім стала заступником начальника відділу пенсійної реформи та з питань європейської інтеграції України цього ж міністерства.

Через три роки перейшла на роботу в Секретаріат Кабміну, де була призначена головним спеціалістом Управління стратегії реформування соціальних відносин, а згодом – головним спеціалістом Управління соціальної політики та праці. Займала посаду директора Департаменту праці та зайнятості Мінсоцполітики.

У 2013 році Янукович призначив Лазебну головою Держслужби зайнятості України. Незабаром ця структура була ліквідована Кабміном Арсенія Яценюка.

Влітку минулого року Лазебна очолила державну соціальну службу України, але незабаром була звільнена.

Міністр фінансів Ігор Уманський

Ігор Уманський

Ігор Уманський народився 9 січня 1975 року в місті Прип’ять Київської області. У 1997 році закінчив Київський національний економічний університет, має ступінь кандидата економічних наук.

У 2000-2003 роках працював в Мінекономіки, а в 2004-2005 роках очолював департамент із роботи з проблемними банками гендепартаменту банківського нагляду Нацбанку.

Обіймав топ-посади в Укртранснафті, державній іпотечній установі і державному агентстві інвестицій та інновацій.

Уманський двічі займав посаду першого заступника міністра фінансів; був в.о. глави Мінфіну в уряді Юлії Тимошенко, а також позаштатним радником президента Петра Порошенка. У лютому 2019 року повідомив, що подав заяву про звільнення з цієї посади у зв’язку з тим, що його пропозиції в Адміністрації президента ігнорували.

Міністр розвитку громад і територій Олексій Чернишов

koda.gov.ua

Народився в 1977 році в Харкові. Навчався в Харківському гуманітарному університеті Народна українська академія на спеціальності Економіка підприємства. Пізніше вивчав правознавство в Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого.

У 1999 році пройшов професійний курс за стандартами міжнародного Інституту управління проектами.

Чернишов є засновником інвестиційної компанії VI2 Partners, яка займається залученням прямих інвестицій, формуванням і управлінням портфелем активів, інвестиційним банкінгом і співпрацює з міжнародними фінансовими організаціями.

Він також заснував Kyiv Vision Foundation – організацію, яка займається залученням інвестицій в Україну, підтримкою культурних проектів, що популяризують Україну в Європі і які розкривають потенціал сучасного українського мистецтва.

Голова наглядової ради бізнес-асоціації “Український клуб нерухомості”.

У жовтні 2019 року був висунутий на посаду голови Київської обласної державної адміністрації замість Михайла Бно-Айріяна.

Міністр молоді та спорту Вадим Гутцайт

Вадим Гутцайт

Народився в 1971 році в Києві. На світовому чемпіонаті з фехтування 1991 Гутцайт був третім в індивідуальному заліку і допоміг “об’єднаній команді” завершити змагання на другому місці.

Представляв Україну на трьох Олімпіадах – в 1992, 1996 і 2000 роках. У 1992 році Україна виступала не окремо, а так званою об’єднаною командою 12 пострадянських країн. У такому складі Вадим Гутцайт завоював командне золото.

Був наставником української команди шаблісток, яка завоювала золоті олімпійські медалі на пекінській Олімпіаді 2008 року.

У п’ятому і шостому скликанні Верховної Ради працював помічником нардепа від Партії регіонів Ельбруса Тедеєва.

З 2018 року – директор Департаменту молоді та спорту Київської міської державної адміністрації. Коли Вадим Гутцайт подавався на конкурс, конкуренти звинуватили його в зв’язках з російським бізнесом. Гутцайт значиться співзасновником компанії Альтаїр, серед інших засновників компанії якої – двоє російських фехтувальників Ільгар Мамедов і Станіслав Поздняков.

Поздняков зараз є президентом Олімпійського комітету Росії. Мамедов – багаторічний головний тренер збірної Росії з фехтування та має звання полковника Збройних сил Росії, наводять інформацію українські ЗМІ.

Зараз склад засновників Альтаїр змінився, але в історії змін зустрічається ім’я Гутцайта. ЗМІ також наводять скріншоти з російських баз даних, де можна знайти дані українського олімпійця в цьому бізнесі.

Зараз Гутцайт є президентом Федерації фехтування України. Пройшов до парламенту за списком Слуги народу, але відмовився від мандата, пославшись на те, що він – “людина справи” і буде корисним у виконавчій владі.

Наприкінці 2019 року Вадима Гутцайта підозрювали в розкраданні 2,2 мільйона гривень, виділених на закупівлю човнів для дитячо-юнацької спортивної школи.

Міністр Кабінету міністрів Олег Немчинов

Олег Немчинов ліворуч / facebook.com/oleh.nemchinov

Немчинов народився у Львові в 1977 році в сім’ї героя Радянського Союзу Івана Немчинова. З 1999 року Олег Немчинов був депутатом Львівської міськради від правоцентристської Української народної партії.

Депутатську кар’єру поєднував з викладанням в Львівському профтехучилищі. У 2009-10 роках – начальник головного управління промисловості та розвитку інфраструктури обласної держадміністрації Львова.

Є магістром державної служби – цей науковий ступінь Немчинов отримав в 2003 році в Тернопільській академії народного господарства. У 2015 році він також став кандидатом наук/доктором філософії з державного управління.

З 2014 по 2017 Немчинов служив в Держприкордонслужбі. З 2016 був учасником антитерористичної операції на території Донецької області. Був начальником Військово-цивільної адміністрації сіл Комінтернове, Водяне та Заїченко Волноваського району Донецької області.

Посаду держсекретаря міністерства молоді та спорту України зайняв в 2017 році. У 2019 був виведений зі штату через злиття цього відомства з Мінкультом.

ЗМІ знайшли в соцмережах Немчинова публікації, в яких він підтримував Порошенка і вельми невтішно відгукувався про Володимира Зеленського, коли той ще був кандидатом у президенти.

Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet