ВІДКРИТИЙ ЛИСТ працівників ПрАТ “Іванківська “ПМК­2”

Публікації Трибуни Праці

Народному депутату України

Василевській­Смаглюк О. М.

Т.в.о. голови Київської облдержадміністрації

Володіну В. Г.

 Копії: Голові Іванківської районної ради

Потієнку В. І.

Голові Іванківської РДА

 Яценку С. В.

 

 

Наше підприємство успішно працює  на будівельному ринку України вже три десятки років. І весь час має позитивні відгуки своїх замовників. І хоча ми не є компанією великого бізнесу, але цілком здатні задовольняти потреби  нашого Іванківського та суміжних районів, надаючи послуги (здебільшого – в бюджетній сфері) з нового будівництва, реконструкції різних об’єктів, капітального та поточного їх ремонту тощо.

З ентузіазмом ми вітали торік прийняття Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель”. Адже очікували – як і всі інші, – що  внесені   у сферу публічних закупівель зміни будуть сприяти пришвидшенню та спрощенню їх процедур, а замовникам дадуть додаткові можливості  йти  назустріч тим, хто надає різні послуги, в тому числі й будівельні. І дійсно: новий закон передбачає посилення відповідальності у галузі закупівель, перехід від тендерного комітету до одноособовості, впровадження нових електронних інструментів тощо.

Проте закони можна читати й трактувати по­різному: як кому вигідно і, зокрема, зважаючи на те, яку ти мету переслідуєш… У цьому ми ще раз переконалися останнім часом, співпрацюючи з  Департаментом регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації. Керівництво якого демонструє, м’яко кажучи, неоднакові підходи до учасників тендерних процедур, що визначають підрядників тих чи інших будівельних робіт у столичній області. Переслідуючи при цьому чітко певну свою мету…

Аргументуємо це конкретними фактами.

Наше підприємство запланувало взяти участь у  торгах, що мають  визначити виконавця будівельних робіт в смт Іванків Київської області. Мова йде про реконструкцію існуючої будівлі – корпусу харчоблоку  Іванківської ЦРЛ.  Зверніть увагу: в населеному пункті району, що безпосередньо межує із 30­кілометровою зоною відчуження ЧАЕС, де надзвичайно  гостро стоїть питання поліпшення не лише медичного обслуговування потерпілого від наслідків Чорнобильської катастрофи населення. Але, ознайомившись з умовами тендеру, ми зрозуміли, що виконати їх будь­якій будівельній організації в сьогоднішніх скрутних фінансових умовах практично  неможливо.

Чому? По­перше, згідно з статтею 27 цього Закону, від переможця торгів замовник має право (але не зобов’язаний!..) додатково вимагати так званого фінансового забезпечення виконання договору. Яке по­максимуму може досягати  5% від кошторисної вартості об’єкту будівництва. У нашому випадку – це 900 тис. грн (!) власних обігових коштів, котрі  переможець тендеру повинен, як це передбачено умовами відповідного договору, наперед перерахувати замовнику робіт. (Повернення ж цих грошей підряднику можливе тільки після   виконання передбачених  робіт).

Та  це ще не все… Замовник – а це, нагадую, названий вище департамент КОДА – формально діючи у законодавчому полі та нічого начебто не порушуючи, згідно з частиною 1 статті 25 згадуваного Закону вимагає від  учасників тендеру  ще й повного грошового забезпечення тендерної пропозиції у розмірі 0,5% від  кошторисної вартості цього об’єкта Іванківської ЦРЛ. Що при очікуваній сумі закупівлі у 18 млн грн  складає  90 тис. грн, котрі кожен учасник тендеру повинен вилучити зі своїх обігових коштів, які будуть повернуті не раніше як через три місяці після початку виконання робіт. Порахували? Загалом офіційно внеси мільйон гривень, а тоді “будемо балакати”…

На даний  об’єкт замовник – департамент регіонального розвитку КОДА – передбачив саме такі умови. Як на наш погляд – з метою “відсікти” небажаних йому підрядників …

Хоча до виконавців робіт на майже аналогічних об’єктах соціальної інфраструктури Поліського району, наприклад, такі вимоги не висуваються і всі заплановані там роботи ведуться ще з минулого року.

А ще одна “вишенька на тортику”: авансування робіт умовами конкретно цього  договору переможцю тендеру… не передбачено. Хоча загальноприйнята практика – спочатку будівельникам виділяється близько 30 відсотків суми кошторисної вартості об’єкта на закупівлю матеріалів, а в процесі роботи додається поетапно решта. Тобто, виходить, що визначений саме цим тендером підрядник має закуповувати всі необхідні матеріали й виконувати роботи своїм коштом. В надії, що йому потім компенсують всі його фінансові затрати.

Інакше, як неприхованим знущанням і намаганням згодом завести на цей об’єкт “свого” підрядника – вже без тендерних процедур!.. – таке не назвеш.

Саме тому в умовах тендеру фігурує ще й маса фактично нікому не потрібних “дрібниць” – таких, як потреба пред’явлення замовнику скан­копій трудових книжок працівників будівельної організації, великої кількості різних  довідок та документів,  котрі ніяким чином не впливають на потенціал учасника, терміни виконання  ним та якість робіт.

Порівняння умов закупівель на будівельні роботи, що плануються  в інших населених пунктах  Київщини, породжує  запитання : чому така  “дискримінація” саме стосовно Іванкова?!. Адже подібних абсурдних і практично майже невиконуваних вимог немає ніде, наскільки нам відомо!

І це при тому, що  будівництво об’єкта, про який іде мова, буде здійснюватись за кошти НАЕК “Енергоатом”, а не з державного чи обласного бюджетів. Вони, ці гроші, законодавчо передбачені для Іванківського та Поліського районів, а також міста Славутич, як компенсація населенню за можливі ризики від сусідства з ядерним об’єктом – споруджуваним Централізованим сховищем відпрацьованого ядерного палива  українських АЕС (ЦСВЯП). Притому, в чітко визначеному розмірі – 10%  його  кошторисної вартості.

Складається враження, що подібні вимоги згадуваного Департаменту  КОДА – це ще й штучно та суб’єктивно створюваний привід для того, аби взагалі нічого не будувати в Іванківському районі.

Це таким повинно бути ставлення до  найбільш постраждалого від наслідків Чорнобильської катастрофи регіону Київщини?!.

За дорученням членів трудового колективу –директор ПрАТ “Іванківська ПМК­2” Володимир СКІТНЕВСЬКИЙ.

 

 

ЙДЕТЬСЯ ПРО СВІДОМУ  УПЕРЕДЖЕНІСТЬ

В даній ситуації просто спостерігати за тим, як розвиватимуться події навколо цього питання, редакція “Трибуни праці” не може.  Адже йдеться не просто про визначення підрядника для виконання робіт на об’єкті, дуже важливому для жителів Іванківського району.

Йдеться про свідомо упереджене ставлення до можливого переможця тендерної процедури з метою не допустити його до виконання робіт на згадуваному будівельному об’єкті.

Йдеться про чиїсь конкретні приватні інтереси (які – можна лише упевнено здогадуватись).

Йдеться про реальну можливість і зацікавленість Іванківського  району отримувати немалі відрахування у вигляді податків у свій бюджет замість того, щоб ці гроші йшли в якийсь інший регіон.

Йдеться, зрештою, про справедливість! Про об’єктивні й однакові підходи до всіх учасників тендерних процедур замість відвертого й неприхованого чиновницького волюнтаризму в цій справі.

Саме тому редакція офіційно направляє цей номер газети з таким Відкритим листом  персонально т.в.о. голови Київської облдержадміністрації Василю Геннадійовичу Володіну, народному депутату України по нашому виборчому округу Ользі Михайлівні Василевській­Смаглюк, а також очільникам Іванківського району. З надією, що перші двоє безпосередньо втрутяться в цю свідомо створену проблему – в  рамках своєї компетенції – і  створять умови для забезпечення  тут і надалі однакових підходів до всіх учасників подібних процедур. Адже йдеться про дуже важливі речі, на першому плані серед яких стоїть   наведення давно вже потрібного порядку в країні,  як це обіцяв нам усім Президент України В. Зеленський.

Очікуємо, що не будуть байдужими спостерігачами в цій справі й керівники нашого району. Бо мова не лише про додаткові робочі місця для жителів району та  додаткові надходження в райбюджет – йдеться ще й про  справді соціальну справедливість. Якої ми всі повинні добиватися разом!

Очікуємо також, що незабаром зможемо повернутись до теми цієї  розмови й опублікувати відповіді редакції “Трибуни праці” усіх адресатів цього Відкритого листа. В яких – хочеться сподіватись! – буде повідомлено, що подібних проблем, причиною яких є суб’єктивізм деяких обласних держчиновників, більше не виникатиме.

Павло СМОВЖ.