СИНІВСЬКА  ЛЮБОВ – ОСОБЛИВА…

Публікації Трибуни Праці

У народі часто люди кажуть, що мати більше любить сина, ніж дочку. Мовляв, у ньому вбачає свого захисника, друга і чоловіка, який завжди підставить мужнє плече. Та дехто каже навпаки, що, народивши сина, мати народжує його не для себе, а для іншої жінки, яка буде керувати і управляти ним. Що з роками забувається любов до матері, а коли іще нагряне старість, то шукай того сина, як в полі вітра… А хтось поділиться історією про те, що є такі сини, які витрусять останню пенсію на горілку, виганяють стареньку з власної хати, бо заважає спати. Є й такі, які навіть не в змозі приїхати на похорон, щоб в останню дорогу провести дорогу і рідну неньку. Є різні сини, є й різні батьки. Але як би там не було, є такі сини, коли хочеться плакати, цілувати їм руки. І такий син ліпший за десятьох дочок. Тож хочу вам розповісти про прекрасного сина, чудового чоловіка (назву його Миколою, хоч справжнє  ім’я з певних причин не називатиму).

Повністю із змістом даної публікації можна ознайомитися в форматі PDF. Передплачуйте таку можливість.

Тетяна ПІНЧУК.