А ми ж всі на землі цій не вічні…

Публікації Трибуни Праці

 

Стали трошки добрішими ми,

Один одному допомагаєм:

Зовсім іншими стали людьми…

А давайте Чорнобиль згадаєм…

Нас єднала велика біда,

Ми останнім з сусідом ділились

І були, як єдина сім’я,

То, скажіть мені нині, на милість,

Українці, що з нами не так,,

Чому пам’ять нічого не варта

І чому нас єднає лиш страх

Перед тим, що сьогодні?.. А завтра?

Перед Господом ставши колись,

Ти подумай, а як прозвітуєш?…

І не тільки за себе молись,

А й за тих, хто уже нас не чує:

З цього світу пішов у віки…

А ми ж всі на землі цій не вічні…

Тож давайте усі на роки

Залишатись людьми довічно!

І старатись робити добро

Не від горя до горя, звісно.

Не живе хай у душах зло,

А лише доброта і пісня –

Українська, красива, чиста.

Зігріває хай душі нам,

Хай червоним, рясним намистом

Посміхнеться калини храм.

Тож робім Україну раєм,

І для цього все у нас є.

Я прошу вас, молю, благаю:

Поміняйте життя своє,

Поміняйте, поки не пізно

Все, що в душах у вас гнило,

Бо воно відгукнеться, звісно,

Як не раз у житті було…

 

Олена НЕЧИПОРЕНКО.