Поклонились могилі фронтовика – батька, діда й прадіда

Публікації Трибуни Праці

 

 

Цю розповідь авторка направила мені месенджером після того, як ми поспілкувалися з нею в Фейсбуку після її коментаря-запитання до анонсу там на моїй сторінці останнього номера “Трибуни праці”. От яка щаслива випадковість: тепер і всі читачі нашої газети знатимуть  про місце поховання ще двох своїх земляків, які загинули в боях за визволення України від гітлерівських загарбників у війні 1941-1945 років.

Павло СМОВЖ.

“Хочу поділитися з Вами спогадами про поїздку до м. Полонного Хмельницької обл.  09.05.2019 року. Мій чоловік, нині покійний, все життя мріяв поклонитись могилі батька. Але не судилося… Поки він жив,  мав тільки інформацію, що його батько «зник безвісти»…

Та більше як через сімдесят років після тієї війни ми таки розшукали могилу нашого батька і дідуся, якщо можна так сказати, – Мельника Павла Семеновича, уродженця с. Старовичі колишнього Розважівського, а нині Іванківського, району. На той час йому було всього тридцять чотири роки. Таким молодим він і залишився назавжди…

Повністю із змістом даної публікації можна ознайомитися в форматі PDF. Передплачуйте таку можливість.

Марія РОМАНОВСЬКА,

м. Київ.

ВІД  РЕДАКЦІЇ. На щастя, таких людей, небайдужих до пам’яті своїх попередників у житті, зокрема, загиблих на фронтах Другої світової війни, багато. В тому числі – й у  нашому районі. Дехто із молодих  земляків – вже онуків і правнуків – навіть збирає матеріали для видання книг про історію своїх родів. І це свідчить про те, що патріотична наступність поколінь зберігається. Хай так буде завжди!