ПРИЧИНА – ТАКИ БЕЗГОСПОДАРНІСТЬ!  

Блог редактора

 

16 серпня минулого року я опублікував у «Трибуні праці» гірку за своїм змістом  статтю під заголовком «Чия ж це безгосподарність?..» (див. на  фото). Йшлося про житловий модуль (другий корпус) райцентрівського готелю, у якому колись проживали турецькі фахівці, які допомагали Україні зводити новий конфайнмент над «саркофагом» 4-го блоку ЧАЕС. Цю будівлю, кинуту напризволяще, підприємливі люди по ночах стали розбирати. А взяти там було що: сучасні матеріали, новітня сантехніка та інше, що «в хазяйстві знадобиться» (див. фото).

Чомусь не оголосила її безхазяйним майном районна рада (документів на це приміщення, виявляється, ніхто не оформляв при його спорудженні). Чому не захотіли втручатися в цю справу  керівники райради та тогочасний директор КП «Екогоспресурс», якому був підпорядкований готель, – не мені розбиратися: є на це правоохоронні органи.

Осторонь цього питання вирішили бути й тодішні керівники райдержадміністрації. Всі «відмазувалися» тим, що цей корпус – не комунальна власність, що в нього є «хазяїн» – приватна особа… Але ж те приміщення було тоді незаконно споруджене на земельній ділянці, переданій селищною радою з правом постійного користування нею саме районній раді, чиїм комунальним підприємством є «Екогоспресурс»!

Тепер виявляється, що з тією особою навіть відповідних документів, котрі б узаконювали цю «мутну» схему користування земельною ділянкою, на якій розмістили  другий корпус готелю, не оформляли… А за проживання там турецьких фахівців платилися ж немалі гроші!.. Видно, всім причетним до цього було вигідно так  поступати…

Як у воду я дивився: на цю публікацію (тобто, на проблему збереження даного приміщення, з якого можна було свого часу зробити чи то сімейний гуртожиток, чи хостел якийсь, чи ще щось потрібне для району) ніхто з причетних керівників так і не відреагував. Ніяк!..

Не переказуватиму всього, про що тоді писав. Процитую лише кінцівку тієї своєї розповіді:       «… Але як би там не було, маємо те, що маємо: приклад кричущої байдужості керівників різного рівня, включаючи й РДА, до простого начебто господарського питання. Котре можна було давно вирішити з користю для райцентру чи й району. А тепер уже, мабуть, пізно пити «Боржомі»…  Правда, чи послужить вона (ця історія – П.С.) уроком комусь надалі – сумніваюсь. Адже принцип колективної безвідповідальності керівників різного рівня в нас – на висоті…».

І ось у травні цього року вщент розграбовану будівлю хтось ще й запалив. Вигоріло все, що могло ще горіти (див. фото). Добре, що пожежні не дали перекинутися полум’ю на  близько розташовані приватні гаражі  мешканців сусідніх багатоповерхівок. Тепер про якусь реконструкцію чи ремонт і мови бути не може. Очевидно, наступив черговий етап знищення решток – вирізання металевих конструкцій. Вже, казали мені, ночами там гудуть «болгарки»… Але, крім жителів сусідніх будинків, цього ніхто не чує й не бачить…

Що характерно: дехто з причетних до всього цього ще й готується балотуватися, як мені відомо, на голову Іванківської ОТГ на близьких уже – в жовтні цього року – виборах до місцевих рад. Щоб і далі так “хазяйнувати”?..

Тепер постав для декого з іванківців головний біль: аби нікого в тих стінах не привалило насмерть. Особливо слід берегти дітей, які можуть  там  гратися.

…Невже й далі  будемо спостерігати в нашому районі подібну безгосподарність?!  Правда, схожа картина – в усій країні, на жаль…

Павло СМОВЖ.