Вдовина доля

Публікації Трибуни Праці

 

 

Війна 1941-­1945 рр. залишила по собі невигойні рани не лише на землі, а і в душах людей, посиротивши дітей, віднявши чоловіків у жінок, котрі відтак стали вдовами. Про одну з них напередодні Дня Вдови (23 червня) і піде ця розповідь.

Листоноша у ті воєнні часи не був бажаним гостем у соснівчан (як, між іншим, у кожному населеному пункті), бо приносив у оселі страшні звістки, так звані похоронки. Які надовго полишали у домівках сільчан невиплакане горе і чорний смуток.

Того квітневого дня родина Щербаків­Сидоренків, що мешкала на хуторі Бондарня, отримала радісну звістку з фронту, з далекої Німеччини, од Антона Щербака, чоловіка Марії.

«Дорогенькі мої, пишу поспіхом. Готуємось до наступу. Візьмемо Берлін і вже буде кінець війні. Чекайте на мене. Марієчко, гляди дітей. Твій Антон».

Повністю із змістом даної публікації можна ознайомитися в форматі PDF. Передплачуйте таку можливість.

Віктор БУТКО,

с. Термахівка.

На знімку: родина Марії Щербак (зліва направо): перший ряд – діти: Оксана та Григорій; другий ряд – батьки: Василина Василівна та Потап Васильович; третій ряд: вдова Марія та її менша сестра Анастасія.