Нелегкими дорогами життя

Публікації Трибуни Праці

У середині 30­х років минулого століття Федора Потапенка направили в с. Сидоровичі бригадиром тракторної бригади в місцевий колгосп із с. Заруддя. Красуня Варя одразу припала йому до душі. Та й вона не зводила очей із старанного до роботи красеня­юнака. Тож і не дивно, що молоді люди покохали один одного, а згодом і весілля справили. Варі на той час 19­й минав. У 1938­му  народився первісток Микола, через два роки – у 1940­му – донька Ольга.

Варя пішла працювати у рільничу бригаду, Федір так і залишався  бригадиром тракторної. Був дуже відповідальним до роботи. Згадували, що навіть, вийшовши на двір уночі, він прислухався до гулу моторів на ланах. Якщо їх не чув або запідозрив щось не так – йшов на поле, незважаючи на відстань та пізню годину.

Повністю із змістом даної публікації можна ознайомитися в форматі PDF. Передплачуйте таку можливість.

 

Тетяна МУХОЇД,

бібліотекар с. Сидоровичі.

На знімках: Варвара ПОТАПЕНКО  (крайня зліва) з донькою (крайня справа) та родичами;  Ольга ХОДИМЧУК з чоловіком Олегом; Ольга і Микола ПОТАПЕНКИ у дитинстві.