У своїй хаті – не клята й не м’ята…

Публікації Трибуни Праці

 

 

– Все, мамо, збирайтесь хутенько, їдемо до нас, у місто, – переступаючи поріг хати, виголосив син. – Досить вам бабратись у гноях і грязюці. Поживете людиною хоч наостанок…

Без загайки Микола, молодий чоловік років тридцяти, з рудуватим волоссям, середнього зросту, виносив до авта неньчине нехитре збіжжя, зібране у велику темну хустку-запинанку. Воно, на його думку, вряд чи коли знадобиться… Але хай буде.

Рушили.

Повністю із змістом даної публікації можна ознайомитися в форматі PDF. Передплачуйте таку можливість.

 

Віктор БУТКО,

с. Термахівка.