У небі над землею…

Публікації Трибуни Праці

26 липня в Україні відзначався День парашутиста. Ця професія, здебільшого, асоціюється з військовою авіацією та десантними загонами спецпризначення. А останнім часом – ще є й психологічним засобом для переборювання страху.

Для нашої землячки Ірини ГОРДІЄНКО (ДАНИЛЬЧУК) з Поталіївки, яка мешкає у Києві, парашутний спорт був улюбленим заняттям в роки юності. Про це – в інтерв’ю з нею.

– Звідки таке захоплення?

– У шкільні роки я начиталась так багато книжок про військових льотчиків, що навіть збиралась вступати до військового льотного училища. Але моє бажання виявилось нездійсненним. У радянські часи жінки не могли бути ні військовими, ні міліціонерами (хіба що – працювати у дитячій кімнаті міліції або у паспортному столі). Тому на мій лист в одне із військових училищ прийшла відповідь про відмову у прийомі на навчання, посилаючись на те, що дівчат вони не приймають.

Після 8 класу Іванківської середньої школи вступила в культосвітнє училище м. Орел на відділення народних інструментів. На той період у ньому всіляко підтримувався рух  юних слідопитів. Вони ходили в експедиції по місцях бойової слави захисників Курсько­Орловської дуги. Увійти у їх число мене розрадив викладач початкової військової підготовки. Запропонувавши натомість відвідувати місцевий аероклуб (усі однокурсники і викладачі знали про моє захоплення ще й літаками).

Повністю із змістом даної публікації можна ознайомитися в форматі PDF. Передплачуйте таку можливість.

Інтерв’ю взяла

Людмила ШУНКОВА.