Давнє…

Публікації Трибуни Праці

 

Розкажу вам, друзі, історію зі свого власного, досить довгого, життя…

Привезли нам якось друзі в дарунок саджанець персика і сказали, що дуже гарний сорт. Посадили ми цей тоненький, та ще й кривенький, прутик у найкращому місці, а він чомусь не росте. Як ми вже його не доглядали! І обприскували, і підживлювали, і на зиму закутували, а він не росте і край! То хворіє, то гілочки засихають, то якась зараза нападе…

Отак продовжувалось років із п’ять, а потім раптом як рвонув наш персик у ріст, та так, що протягом року надолужив усе прогаяне за попередні роки. І на наступне літо нагородив нас за турботу величезним урожаєм соковитих персиків. Я жодного разу не бачив стільки плодів на одному дереві: навіть листочків не видно. І дозрівати персики почали водночас.

Повністю із змістом даної публікації можна ознайомитися в форматі PDF. Передплачуйте таку можливість.

Олександр АФОНІН.

ВІД  РЕДАКЦІЇ. Олександр Афонін – наш земляк-поліщук: народився у с. Вільча Поліського району. Багатий на різні керівні посади його життєвий шлях зрештою привів Олександра Васильовича до сьогоднішньої посади: він – президент Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів, політолог, людина, відома в Україні своїми науковими статтями та полемічними публікаціями. Він – автор семи збірок поезії, що вийшли у видавництві «Фоліо» та отримали схвальну оцінку різних категорій читачів. А ще – один з героїв моєї книги нарисів з історії та про славних людей Поліського району «Біль наш і гордість – Полісся» (2003 р.).

Ось один з коротких поетичних творів, вміщений в його останній збірці  «Таке життя», що побачить світ найближчим часом (на фото).