СПАДЩИНУ  НІХТО НЕ ВІДМІНЯЄ

Блог редактора

 

 

На всі, або навіть численні,  «базарні», образно кажучи, розмови і пересуди реагувати в ЗМІ неможливо, та й не потрібно. Проте стосовно таких ось чуток, мабуть, потрібно…

В Іванкові, та й, можливо, не лише в нашому районі, останнім часом розповсюджується методом, вибачайте, «бабського радіо» інформація про те, що Верховна Рада України готується прийняти зміни в законодавсті, що стосуватимуться  спадщини. Буцімто, батьки не зможуть заповідати своїм дітям або дарувати наявне в них житло та іншу нерухомість. А зможуть лише оформляти такі дії в нотаріусів договорами купівлі­продажу…

Про безпідставність таких розмов можна говорити лише в контексті різноманітних форм і методів інформаційної війни, яка цілеспрямовано, постійно і, найчастіше, професійно ведеться проти України сусідньою державою. З метою внесення дестабілізації в наше суспільство, зокрема, нагнітання незадоволення українців діями влади, незалежно від того, хто тримає кермо управління державою. Нещодавно Служба безпеки України повідомляла про виявлення нею  десятків тисяч інтернет­ботів, а також спеціального обладнання, з допомогою якого (та «вірнопідданих» і їм «співчуваючих» людей) розповсюджувались різні правдоподібні фейки та нісенітниці. Й це ще одна засторога для українців: критично ставитись до будь­якої інформації, котру практично неможливо в  більшості випадків легко перевірити.

Абсурдність розмов про спадщину підтвердила мені державний нотаріус Т. Воробей. Яка вже кілька десятиліть професійно працює в цій галузі  й постійно стежить за всіма змінами в законодавстві.

– Такого просто не може бути, – категорично відповіла на моє запитання Тетяна Петрівна. – Але багато  людей, поширюючи таку й іншу дезінформацію, чомусь не задумуються над тим, наскільки вона може бути достовірною. Такого ж немає ніде в світі!.. Та й на практиці подібне впровадити  неможливо. Не хочу навіть коментувати подібне!..

Зате я, пишучи й про таке, нагадаю читачам нашої газети, що в галузі права в Україні  постійно  відбувається якесь реформування. Хочеться вірити, що з метою вдосконалення  суспільних відносин, зокрема, юридично­правового обслуговування громадян. Хоча…

Ось один з прикладів. Кілька років тому в Україні дозволено проводити певні нотаріальні дії, а саме: видавати свідоцтва про право на спадщину,  ще й працівникам  органів місцевого самоврядування. Бо раніше це  робили  виключно дипломовані нотаріуси. Проте на практиці таке наближення нотаріальних послуг «до народу»  не працює. І тому причина – не лише відсутність у сільських радах підготовлених до цього в   юридичному плані фахівців, а й необхідної технічної бази. Адже скрізь має бути нормально функціонуючий інтернет, забезпечено підключення сільрад до всіх державних реєстрів тощо. Чого, звичайно ж, немає.

Тобто, й у цьому випадку виходить, як у тій приказці: «Хотіли, як краще, а вийшло, як завжди». А задум – хороший!.. І, дійсно, розрахований на наближення держави до людини.

…Така ось вийшла публікація, спонукали до якої останні, зовсім не підтверджені нічим, чутки.

Павло СМОВЖ.