Багато чого таки вдалося і вдається

Публікації Трибуни Праці

(закінчення)

А як щодо вирішення інших актуальних питань – в комунальному господарстві, інших галузях?

– Так, найбільше коштів іде на бюджет розвитку. Він формується наприкінці кожного року і з нього закладаються всі  капітальні видатки. Загалом бюджет селищної ради щорічно складає нині близько 20 млн грн. На бюджет розвитку з них направляється не менше 12 мільйонів.

Значне фінансування йде на підтримку комунального господарства. Зокрема – на ремонт дахів багатоквартирних будинків. На цьому дещо зупинюсь.

Десь на початку двотисячних років на них були капітально відремонтовані всі плоскі дахи. Якісно, на совість. Тож і досі вони не потребують до себе значної уваги і затрат. А от практично всі шатрові дахи відбули свій експлуатаційний період і потребували заміни. Коли почав аналізувати, сам здивувався, скільки такої роботи виконано за останні роки. Дивіться самі. По вул. Київській повністю перекрито металопрофілем із заміною стропильних систем шість багатоквартирних будинків – №№ 4, 6, 10, 15, 32, 38. По Толочина – 52­й і 66­й. По вул. Поліській – номери 17 та 142­а. По Розважівській – перший і третій будинки, Зоряній – №12, Івана Проскури – №19.

Ще в чотирьох будинках замінили покрівлю без втручання в стропильну систему. Це будинки: №10 по Зоряній, № 46­а по Заводській та номери 58 і 58­б по вул. Толочина.

Для розуміння: кожен такий дах коштує в середньому близько мільйона гривень. Тобто, лише на це ми витратили за останні роки 17,5 млн грн. Хтось може сказати, що такі великі кошти можна було вкласти в щось інше, на його думку – важливіше. Але що може бути важливіше за створення належних побутових умов для наших людей? Так, скарги на протікання дахів  надходили від мешканців вищих поверхів, бо проблема ця менше допікала тих, хто проживає нижче. Але ж треба думати про збереження всього житлового фонду!..

Іншим, не менш важливим, нашим завданням  є підтримання на належному рівні благоустрою населених пунктів. Тож і на це йдуть значні кошти з бюджету. Цим займається комунальне підприємство селищної ради “ВУЖКГ”. За свій рахунок ми утримуємо (залежно від пори року) 4­6 дорожних робітників. Вони прибирають центральні вулиці Іванкова, обрізають дерева, білять бордюри, вивозять сміття тощо.

Також утримуємо одного, а у весняно­осінній сезон – двох, робітників, які доглядають центральний парк. Окремого працівника маємо для догляду за кладовищем. Закономірно, що також оплачуємо і роботу майстра з благоустрою. Все це робиться в рамках програми підтримки комунальних підприємств. Адже, крім ВУЖКГ, частково надаємо відповідну фінансову допомогу ще двом підприємствам – «Іванківводоканалу» та комунальному управлінню водного господарства (воно обслуговує наші села Болотню і Запрудку). У Федорівці колись також була централізована система водопостачання, але ще на початку 2000-­х років через відмову місцевих жителів оплачувати цю послугу її перестали надавати…

Довелось запустити там свою, пробиту в 2011 році, свердловину і від неї  підвести воду до єдиної на це невелике село колонки біля приміщення колишнього клубу.

Є, правда, питання такого плану – ставлення людей до збереження майна. П’ять років тому хтось вкрав з тієї свердловини у Федорівці глибинний насос, витягнувши його вночі. Довелось нам купувати й встановлювати інший…

До речі, найближчими днями відкриємо перший в Іванкові бювет, вода в якому подаватиметься з глибини 120 метрів.

Загалом за п’ять останніх років селищна рада надала фінансової підтримки тільки «Іванківводоканалу» на суму понад 600 тисяч гривень. ІКУВГ – близько 200 тис. грн. Лише заміна водопроводу по вул. І. Проскури (на ділянці біля “ПриватБанку”) коштувала нашому бюджету 940 тисяч гривень. А на послуги з благоустрою щороку іде з селищного бюджету в середньому 2,5 млн грн.

Також постійно надаємо допомогу комунальним підприємствам у придбанні необхідної техніки. За останні роки придбали: спеціальний  трактор для чищення тротуарів, новенький МЗ­82 з відвалом для чищення снігу й причепом  для транспортування сміття на звалище; автовишку для обслуговування вуличного освітлення; автомобіль УАЗ для аварійної бригади ВУЖКГ (в нинішньому році). Бо діючі тарифи на  послуги й неповна їх оплата населенням не покривають затрат комунальників.

До речі, коли я став працювати на посаді селищного голови, тверді побутові відходи (ТПВ) взагалі не вивозились з приватного сектора. На сьогодні чітко налагоджено цю роботу, а послуга в Іванкові є платною для населення. Проте запроваджуємо безплатне вивезення сміття з наших сіл – Запрудки й Болотні: аби привчити їх жителів належно поводитись з ТПВ. Скільки так триватиме –  не скажу, але якимось чином треба формувати належну психологію людей і в цьому напрямку.

– Якщо вже почали за сміття, то слід сказати, мабуть, і за райцентрівське сміттєзвалище: за нього свого часу було багато розмов…

– Воно в нас досі не узаконене, як це вимагається. Почали  цю роботу, зробили проєкт. Департамент регіонального розвитку КОДА вже навіть провів тендер на виконання робіт підрядником, але проєкт не пройшов техекспертизу через відсутність на той час такого важливого документа як Детальний план. Який розроблявся РДА, оскільки об’єкт знаходиться за межами населеного пункту. А в проєкті не були вписані передбачені законодавством     містобудівні умови і обмеження, які дає цей Детальний план. Поки зробили його – вже не були передбачені в КОДА обіцяні кошти на цей сміттєвий полігон… Отож на цьому все й зупинилося.

Хоча ми все-­таки запровадили на існуючому звалищі сортування сміття та роздільне його збирання в деяких місцях Іванкова. «Трибуна праці» про це вже писала, тому зупинятися на цьому не будемо.

Також багато роботи виконано в плані модернізації енергоефективності вуличного освітлення. Протягом останніх років ми перевели багато вулиць селища на ЛЕД­освітлення, що дає змогу помітно  тепер економити кошти на його оплаті. В першу чергу зробили це на вулиці Київській, потім – на Толочина, І. Проскури, Поліській та Розважівській.

– Не рахували, в які суми виливається тепер економія?

– Це складно зробити. Адже ціни на електроенергію «Київобленерго» змінює чи не щомісяця в бік підвищення. Й щоб порівнювати – це треба дуже багато й фахово сидіти над таким аналізом. Якось намагалися це зробити – не вийшло. Але тут не лише про економію слід говорити, а й про якість самого освітлення. Яка значно покращилась.

– Перейдемо до доріг і вулиць?..

– Так. Маємо їх у комунальній власності селища майже 54 кілометри. Щорічно в потрібних місцях виконуємо поточні ремонти. В середньому на це витрачається близько 1,5 мільйона гривень. Наприклад, у 2016 році – 612 тис. грн,  у 2017-­му – півтора мільйона, в наступному – два мільйони, торік – півтора мільйона гривень. Й це зрозуміло: асфальт на більшості з них – старий, потребують заміни бордюри. Але значної ямковості немає – за рахунок своєчасного проведення необхідних робіт.

Крім цього, проводимо й капітальні ремонти  покриття деяких вулиць. На це сьогодні потрібні великі кошти, але потроху й це робимо.

Наприклад, у 2017 році ми закінчили висипання щебенем усіх вулиць у Запрудці. Коли я прийшов у селищну раду 10 років тому, в цьому селі у негоду всі вулиці, крім Шевченка і Хоменка, були непроїзні через грязюку. Там не було ні централізованого водопостачання, ні газопроводу, ні вуличного освітлення. Люди жили, як при феодалізмі, образно кажучи. Тому  під час першої моєї каденції ми їх усі, крім вулиць Скорохода і Крайової, защебенували. А дві названі – вже у 2017 році. Все це зробили за рахунок селищного бюджету, в т.ч. газифікували, налагодили водопостачання й освітлення в темну пору. Навіть виготовили проєкт на реконструкцію там сільського клубу. Нині він проходить коригування, бо вирішено заодно, щоб там був добудований і фельдшерський пункт.

Також у 2017­му проклали новий водопровід і заново заасфальтували вулицю Базарну в Іванкові – з влаштуванням з одного боку тротуару для пішоходів. Яких тут в окремі дні особливо багато.

І розпочали викладати плиткою тротуари в селищі. В тому ж таки 2017 році зробили перший такий – по вулиці Івана Проскури: від пошти до терцентру. Наступного року – по вул. Толочина. А також – завдяки фінансовій підтримці з обласного бюджету – вклали новий асфальт на вулицях Мотрича й Черненка. У 2019­му зробили тротуари, викладені плиткою, по вулиці Яровій (з одного боку – до школи №1, з іншого – до перехрестя провулку на вул. Біляєва). І закінчили тротуари по І. Проскури (біля “ПриватБанку”, де, як уже говорив, поклали новий водопровід).

У нинішньому році виконали капремонт трьох вулиць на масиві Мурашки – частково Тесленка (на фото), де вона була грунтовою, а також Сергієнка і Саксаганського.

Але якість покриття деяких вулиць, особливо – центральних, вимагає значних капіталовкладень. Тому ми ще не втрачаємо надії на кошти «Енергоатому» від спорудження ЦСВЯП. (Нагадаю: для поліпшення соціально­економічної інфраструктури  прилеглих до 30­км зони ЧАЕС територій спеціальним законом України передбачено перераховувати 10 відсотків кошторисної вартості цього ядерного об’єкта. П.С.). Саме тому ми запланували реалізувати за них чотири великих проєкти. Це фактично повна реконструкція дорожного полотна й тротуарів вулиць Київської, Розважівської, Івана Проскури та Поліської. Тобто, влаштування нового дорожнього покриття, заміна бордюрних каменів та вимощення тротуарів плиткою. А також влаштування додаткових місць для паркування автотранспорту і організацію проїзду по­новому на площах біля пошти й поліклініки: зробити на них круговий рух. Це все передбачено згадуваними проєктами.

До речі, один з них – реконструкції вулиці Київської – вже готовий, він внесений у Перелік об’єктів,  затверджених КОДА для Іванківського  району. Тому цей проєкт вже проходить експертизу й треба готуватись до подання документації на тендер з визначення підрядника робіт. Кошторисна вартість його – 46 мільйонів гривень, адже протяжність вулиці – 2,5 км. Проєкт на вулицю Розважівську передбачає використання 17 млн грн. Але грошей від «Енергоатому» немає:  там виникли свої проблеми…

Два інші згадувані проєкти – на стадії завершення.

– А що  з Генеральним планом Іванкова? Наша газета вже кілька разів писала про стадії його розробки. Коли він буде готовий?

– Дійсно, досить великою проблемою в розвитку інфраструктури, зокрема, будівництва в селищі, є досі відсутність Генерального плану. Він, фактично, вже на виході, як то мовиться. Ми пройшли  всі необхідні процедури, крім однієї –  затвердження його на  містобудівній  раді в області. Затримка вийшла неочікувана: заплановане на 10 вересня ц.р. представлення там цього документа не відбулося через не залежну від нас причину: члени проєктної групи, що готувала цей план, майже всі одночасно захворіли. Тому очікуємо, що вдасться пройти містобудівну раду наприкінці вересня.

Крім Генерального, для будівництва потрібні ще й Детальні плани. Тому селищна рада займалася ще й їх ініціюванням та розробкою. Що це за документи? – На узаконення самовільно збудованих гаражів біля двох п’ятиповерхівок по вул. Розважівській та вул. Хоменка; на 16 земельних ділянок, виділених під будівництво по вулиці Миру (біля ринку по Запрудській) для учасників АТО, а також спорудження церкви, підпорядкованої ПЦУ.

Розробляла селищна рада й Детальний план під будівництво нового корпусу другої райцентрівської школи.

– А що не вдалося реалізувати: є таке?..

– Був задум реконструювати центральну площу селища та паркову зону. Й почали вже було цьогорічної весни цим займатися: приїжджав відомий фахівець (у минулому – головний архітектор м. Києва Г.С. Духовичний), намітили дещо. Та неочікувано втрутилась пандемія COVIDу­19…

Є також у нас готовий проєкт на очищення так званого комінтернівського ставка й впорядкування там сучасної зони відпочинку. Там вода дуже чиста й рибу розводити для місцевих любителів рибалки ну сам Бог велів. Але не встигаємо…

…Мабуть, досить уже вам так багато розповідати? Про все не скажеш в газетному інтерв’ю. Я щороку звітувався про роботу селищної ради та свою особисто в районному Будинку культури. Але ж туди приходили максимум два десятки жителів Іванкова, тож про широку гласність у нашій роботі мова не могла йти. Спасибі вам: при потребі газета надає нам для цього свої сторінки. Адже брак  правдивої інформації завжди породжує домисли й пересуди. А нам є про що сказати.

– Може й досить, коли про все найголовніше згадали. Річ у тім, що членам Іванківської територіальної громади  треба знати, як і куди витрачаються кошти селищного бюджету. Адже це їхні гроші у вигляді сплачених податків та інших платежів. Думаю, що для багатьох ваша розповідь буде трохи несподіваною: не все люди знають з того, що робиться селищною радою. Бо не все лежить, як то мовиться, на поверхні. Та й не вся розрізнена інформація  «плюсується» докупи… З цього вашого інтерв’ю­звіту стає зрозуміло, що робота органу місцевого самоврядування виходить результативною лише завдяки системним, цілеспрямованим  зусиллям всіх його членів. У даному випадку – селищного голови й депутатів, членів і працівників апарату виконкому, зрештою – багатьох місцевих активістів­помічників. Дай, Боже, щоб і надалі – в умовах близької вже об’єднаної  Іванківської тергромади – її депутатам і керівникам усе вдавалося. Й успіхів та здоров’я вам особистих!

Павло СМОВЖ.

Фото автора.

 

Залишити відповідь