МАВ ТРИ ПОРАНЕННЯ.  ОДНЕ – ТЯЖКЕ

Публікації Трибуни Праці

 

 

Готуючи цей матеріал, я замислилась над тим, як у нашому житті багато що залежить від Його Величності  Випадку. Ще вчора ти не знав, де шукати відповіді на питання, що хвилюють тебе, а сьогодні вже маєш інформацію, котра підказує шляхи пошуку істини й відкриває очі на те, що хвилювало тебе десятиліттями…

Саме так сталося у житті Валентини Ніколаєвої з Іванкова. Як стверджує жінка, історія фронтового шляху її батька Михайла Борисовича Пасікуна цікавила її давно. Відтоді, як почала усвідомлювати увесь трагізм минулого. Але не складалося. Доки не побачила у «Трибуні праці» інформацію для тих, хто хоче знайти в інтернеті на одному з тематичних інформаційних порталів  конкретні дані про учасників Другої світової війни. Та про все по порядку.

Валентина Михайлівна Ніколаєва (Пасікун) народилася 14 червня 1941 року на Сумщині – батьківщині батька. Дівчинці було менше восьми днів від роду, як прийшла страшна звістка про початок війни. А вже 28 червня батька забрали на фронт…

Я навіть не наважуюсь уявити собі стан її матері, яка опинилася далеко від своїх рідних місць з немовлям на руках. Без підтримки чоловіка, без надій на майбутнє, з одним лише відчуттям розгубленості, незрозумілості: на що чекати і чого сподіватися? Бо незабаром ще одного чоловіка з їхньої сім’ї – свекра – теж покликала на фронт повістка з райввйськкомату.

У спогадах Валентини Михайлівни залишились лише картини сільського  життя воєнного та повоєнного періодів, про котрі розповідала мама. І про те, як жінки запрягали у вози домашніх корів і ті виконували роль коней. І про те, як ними орали землю, а потім звозили збіжжя по дворах. Та ще й доїли з тієї тяглової сили молоко, щоб якось прогодувати дітей. У селі були одні жінки. Бо чоловіки – хто на фронті, хто – в партизанах…

Михайло Пасікун вже у липні 1941 року потрапив на передову. У війська Північно­Західного фронту до складу 188 стрілецької дивізії. Архівні дані історії Великої Вітчизняної  війни зберігають етапи фронтового шляху й цього радянського солдата. У складі 595 полку цієї дивізії  бійці їхнього батальйону  під командуванням капітана А.Ф. Величка мужньо тримали оборону під час наступу фашистів. Потрапляли у ворожі оточення. З боями і втратами виходили з них.

Повністю із змістом даної публікації можна ознайомитися в форматі PDF. Передплачуйте таку можливість.

На фото: М.Б. Пасікун (сидить справа) у госпіталі з однопалатниками.

Неля ГРИГОРОВИЧ.