Чиренків сад

Публікації Трибуни Праці

 

 

Ні до кого нині поспішати Наталці у Поталіївку. Осиротіла батьківська хата, не озветься привітним, ласкавим словом старенька ненька до своєї  улюблениці-доньки, не дасть поради, не поцікавиться новинами. Стоїть спорожніла оселя, ніби замріяна… Але ще зберігає дух своєї господині, яка до останку оберігала кращі традиції  прадавнього чиренківського роду.

На сусідку  Любу Поварчукову полишено пильнувати замкнену домівку. Терпляче чекатиме вона квітучої літньої пори вже молодих хазяйок-дочок, як поз’їжджаються всі докупи. І оживе тоді селянська хата, заструменіє теплом, заласкавиться сонечком. Пройдуться дівчата селом, відвідають сусідів, згадають своїх дорогих батьків…

…Якову тільки-но виповнилось сімнадцять, та  його теж забрали бранцем пам’ятного 1942-го у далеку Німеччину.

Повністю із змістом даної публікації можна ознайомитися в форматі PDF. Передплачуйте таку можливість.

Віктор БУТКО.