«Перекоп», стадіон, «Шанхай»…

Публікації Трибуни Праці

 

Серед книг моєї домашньої бібліотеки є одне видання, яке я щораз беру до рук з особливим трепетом. Це – історичний роман об’ємом у 600 сторінок «Сліпі бджоли (можливо, що й засліплені)».  Його автор – мій однокласник, наш земляк, випускник факультету філософії Київського держуніверситету ім. Т.Г. Шевченка Євген Степанович Кириченко (на знімку). Роман вийшов друком ще в 2003 році. Задовго до того, як відкрилось для більшості українців справжнє обличчя нашої східної сусідки – Росії. Але описані у ньому події – цілковите передбачення сьогодення…

Коли перечитувала його вдруге, відверто захоплювалась здатністю автора так глибоко заглянути у можливе завтра, про яке тоді ніхто з нас навіть не підозрював… Але сьогодні – дещо про інше. Хочу звернутись до подій, описаних автором цього роману, тільки в іншому його письменницькому творі. То була перша серйозна проба пера, що так і залишилась не виданою, хоч і зверстаною у книжковому форматі сигнального примірника. Для друзів. Для тих, хто знає і пам’ятає її героїв. Бо всі вони – наші земляки.

Повністю із змістом даної публікації можна ознайомитися в форматі PDF. Передплачуйте таку можливість.

 Неля ГРИГОРОВИЧ.

На знімках: ось так сиділи компаніями на балконі «Шанхаю» (тобто, «Закусочної» №3 Іванківського ССТ»); і таким краєвидом у бік моста через р. Тетерів милувались; а так виходили звідти, «відпочивши», чоловіки, яких частенько забирали  примусом їхні дружини з дітками…

(Фото з архіву жительки Іванкова Анни ІГНАТЮК). 

* Перекоп – місцина біля згадуваного стадіону на березі Тетерева, де колись був прокопаний канал для підведення русла річки ближче до укріпленого замку, на місці нинішнього парку. Це була спроба запустити воду з Тетерева у рукотворний рів навколо цього замку – для створення додаткової перешкоди­захисту від нападів ворогів. Той рів – це нинішній яр між кафе “Водолій” і меморіальним комплексом.

**Лох – чоловічі рослини обліпихи, яка відноситься до сімейства лохових.