«Біля Чорнобиля виросла радіаційна пшениця»…

Блог редактора

Про цю проблему – постійне перевищення вмісту радіоактивних ізотопів стронцію-90 і цезію-137 у деяких видах сільгосппродукції, особливо у зернових культурах, що вирощуються в нас, – «Трибуна праці» в останні роки писала не раз. Навіть «свіжі» карти радіоактивного забруднення території вже колишнього Іванківського району друкувала, на яких чітко видно найзабрудненіші місця в північно-східній його частині. Проте ні попередня влада, ні депутати райради попередніх скликань жодним чином не реагували на небезпеку, на котрій загострювала увагу наша  газета. Та що там вони чи  навіть держава загалом: самі жителі Іванківщини не переймаються цим – ні раніше, ні зараз. Усі ми давно вже звикли до невидимого ворога, котрий ні на секунду не припиняє свій негативний вплив на наше здоров’я, а тому попросту ігноруємо його. Як страус, що заховав свою голову в пісок і думає, що цілком заховався від небезпеки…

Що ж, сьогодні знову поширюємо важливу інформацію, яку ну просто неможливо ігнорувати, коли маєш розум і почуття відповідальності за те, що робиш.

Читаємо повідомлення, котре нещодавно поширили газета «Урядовий кур’єр» та ряд інформаційних інтернет-ЗМІ. Ось що повідомляє з цього приводу  портал «Моя Київщина»:

«Співробітники Ексетерського університету і Українського інституту сільськогосподарської радіології виявили, що у пшениці та інших культурах, що були зібрані за 50 км від ЧАЕС, перевищує радіаційний фон.

Вчені аналізували на предмет радіоактивних ізотопів зерна пшениці, жита, вівса і ячменю, що були зібрані з 2011 по 2019 роки в Іванківському районі, у п’ятдесяти кілометрах на південь від Чорнобильської атомної станції. Про це вони написали в статті в Environment International. За результатами дослідження майже в половині зерен кількість ізотопів стронцію 90Sr і цезію 137Cs була вищою за допустимі норми.

Окрім зернових культур, перевіряли і дрова, заготовлені у тому ж районі з 2011 по 2015 роки, і попіл, який вчені збирали в домашніх печах у місцевих жителів. У всіх зразках радіація перевищувала допустиму норму.

Вчені роблять висновок, що вирощувати злаки тут можна, але для цього потрібні додаткові заходи контролю: щоб не перевищувати в них рівень радіоактивності».

Про якісь такі заходи контролю, навіть не додаткові, ви щось чули, шановні земляки? І я не чув…

Знаєте щось про успіхи в  боротьбі невеличкої групи людей проти роботи ТЕС біля Іванкова, де щодоби спалюється кілька сотень тонн (!) радіоактивно забрудненої деревини з навколишніх регіонів, а попіл від неї йде на удобрення полів? І я не знаю про щонайменші такі успіхи.

Бачите розуміння таких проблем з боку нашої місцевої влади? І я не бачу.

Спостерігаєте підтримку обласної влади, народних депутатів, які міняються в нашому виборчому окрузі, а «віз і нині там»?  І я не спостерігаю.

Ці, фактично  риторичні, запитання можна нанизувати й нанизувати на шампур наших проблем. Котрі, по великому рахунку, не є місцевими: вони – загальнодержавними мають бути, такі проблеми! Та не є, на жаль. Тому й висновки вчених, й такі ось публікації – це як горохом об стінку!.. Бо планомірно знищується ціла держава. Й на цьому фоні що там комусь до якихось локальних проблем, здоров’я поліщуків та їх майбутнього…

Павло СМОВЖ.

Залишити відповідь