Замінила маму на посаді соцробітника

Публікації Трибуни Праці

 

 

Покликання соціального робітника  –  ще й щоденно відволікати своїх підопічних від самотності та нестерпної думки, що ти вже нікому не потрібен. У с. Феневичі працює, мабуть, наймобільніший соціальний робітник – Ірина Василівна Романенко, яка постійно поспішає на скутері до своїх підопічних. Навіть,  незважаючи на те, що в офіційному переліку її службових обов’язків такої послуги немає – виклик соціального робітника по телефону в позаробочий час.

Ще з дитинства вона допомагала  мамі Галині Олександрівні Гавриленко, теж соціальному робітнику – в обслуговуванні одиноких непрацездатних односельчан. А з часом замінила  її на посаді.

І ось уже більше 20 років Ірина Василівна працює у відділенні соціальної допомоги вдома територіального центру. За період роботи стала найріднішою для самотніх стареньких. Та й сама не уявляє свого життя без них. Цю жінку можна зустріти на вулицях рідного села в будь-яку погоду. Вона доставляє стареньким необхідні продукти та ліки, допомагає з хатньою роботою, розповідає новини. Адже навіть просте спілкування – це те, чого так не вистачає самотнім людям. І часто воно стає найдієвішими ліками від старечих хвороб.

Повністю із змістом даної публікації можна ознайомитися в форматі PDF. Передплачуйте таку можливість.

Людмила ШУНКОВА.