ЦЕ УЖЕ НІ В ЯКІ ВОРОТА НЕ ВЛАЗИТЬ!..

 

Наприкінці минулого року в «Трибуні праці» (№ 51 за 18 грудня – Ред.) було опубліковано одразу дві статті, зміст яких зачепив, як то кажуть, за живе. Вирішила висловити з приводу порушених проблем свою думку.

Маю на увазі публікації П. Смовжа «ЩОСЬ ВСЕ БІЛЬШЕ НАС «ДІСТАЮТЬ» ЗВІДУСІЛЬ!..» та Інни Коваль «В УКРАЇНІ НАВЧИЛИСЯ «БОДЯЖИТИ» НЕ ТІЛЬКИ БЕНЗИН, А Й ГАЗ». У зв’язку з цим розповім одну історію.

Після аварії  на ЧАЕС у  1986 році Іванківський район почали газифікувати. Я в той період відповідала за облік спожитого газу: ходила від будинку до будинку й фіксувала покази лічильників. І що ви думаєте? Газ тоді ніхто не економив. В одному будинку бачу відкриті навстіж форточки на вікнах, в іншому – навіть зовнішні двері. А надворі – добрячий морозець…

Запитую одного з господарів: «Це вам так жарко в хаті?..». І чую у відповідь: «Якщо не спалимо безплатну пільгову  норму на місяць, як інваліди, то нам її зменшать і доведеться самим платити за газ…». Пам’ятаю, сказала тоді  цій людині, що коли  всі так будуть робити, то через рік-два й платного газу не буде. Бо надра земні не безкінечні…

Повністю із змістом даної публікації можна ознайомитися в форматі PDF. Передплачуйте таку можливість.

Надія ЯКОВЕНКО, 

смт Іванків.