ВСТАНОВЛЕНО НОВІ ФАКТИ З ЖИТТЯ ПОЕТА – НАШОГО  ЗЕМЛЯКА

Публікації Трибуни Праці

 

 

Ім’я Оксентія Мусієнка (нар. 27.08.1914 р. в с. Станішівка Іванківського району) відоме істинним шанувальникам поезії. Наша газета в різні роки вже публікувала розповіді про нього та вміщувала його вірші. Кілька сторінок моєї книги «Крізь роки і відстані» (2001 р.) – ця назва, до речі, з тих пір і досі є постійною рубрикою для відповідних публікацій «Трибуни праці» – присвячено й цьому обдарованому представнику когорти поетичних талантів Іванківщини. Частиною тієї розповіді є  нарис «Неспопелиме» Г. Іваненка.

Проте час розставляє все на свої місця. Й іноді доводиться дещо по-іншому дивитися на речі, котрі раніше здавалися безспірними…

Так вийшло і з деякими фактами біографії О. Мусієнка. Де взяв колега-журналіст інформацію про те, що політрук Оксентій Мусієнко пропав безвісти під час боїв між Смоленськом і Вязьмою, про що газета  писала раніше, – зараз уже немає сенсу  встановлювати. Але  це не так: він потрапив у полон і був розстріляний гітлерівцями в одному з концтаборів поблизу Мінська. Що перебував саме там – є безспірне документальне свідчення – його лист батькам звідти.

Тепер – про тематику його творів. Аж  тепер стало зрозуміло, чому досі про деякі, скажемо так, історичні періоди, відображені в його творчості,  ми не мали уявлення. Про це також читачі «Трибуни праці» сьогодні дізнаються. А все через те, що родичі Оксентія на свій розсуд «фільтрували» й обнародували його поетичну спадщину, розібравши знайдені рукописи «по хатах», і при цьому вибираючи з них кожен для себе тільки те, що вважав за потрібне…

А, виявляється, у нього було ще й немало віршів, присвячених темі Голодомору в Україні. Котрі свідчать:  юнак  не лише оптимістично ставився до процесу колективізації сільського господарства у 30-х роках минулого століття, а й тяжко та болісно сприймав усе,  що коїли тодішні опричники від влади…

Раніше найактивніше відновлював історичну пам’ять про поета його найменший брат Іван Оксентійович. Сьогодні цю естафету продовжують ще й племінник О. Мусієнка   Олег Степанович Коваль, а також журналіст із Запоріжжя Володимир Фризько, який  теж зацікавився неординарною особистістю і творчістю нашого земляка. З Володимиром ми спілкувалися в процесі його дослідження творчості Оксентія Оксентовича. Спільними зусиллями – разом з іншими небайдужими людьми – вдалося встановити більш повну картину життя і творчості поета.

Ця біографічно-поетична розвідка В. Фризька,  ілюстрована фотокопіями рукописів О. Мусієнка та його світлинами різного періоду,  була нещодавно обнародувана на запорізькому інформаційному інтернет-порталі «IZ Индустриалка» під заголовком «Поет із Запорізької області зберігає сенсаційні рукописи про життя за Сталіна». Одночасно автор надіслав її мені, за що йому окрема вдячність. А ще він розмістив своє дослідження в одній з наших місцевих груп ФБ – аби побільше земляків поета знали про нього та його творчість.

Пропоную читачам «Трибуни праці» ознайомитись з результатом  цієї роботи запорізького журналіста.

Повністю із змістом даної публікації можна ознайомитися в форматі PDF. Передплачуйте таку можливість.

Павло СМОВЖ.

Залишити відповідь