РОНДЕЛІ, НАПИСАНІ НА СВІТАНКУ

Публікації Трибуни Праці

 

Заголовок цієї моєї  публікації –  назва передмови члена НСПУ, заступника голови Асоціації поетів­ронделістів* України Володимира Литвина до поетичної збірки  (другої вже!) нашої землячки Валентини Купрієнко, що вийшла друком наприкінці минулого року. Я повторюю ці слова неспроста: світанкова поезія, безперечно, – найчистіша, найщиріша, найромантичніша і… найглибша. Бо, і це серйозно стверджую, на свіжу голову  образне мислення, особливо поетичне, спливає з глибин душі найкраще, найповніше.

Та перш ніж ознайомити вас, шановні читачі, з кількома характерними для поетеси творами з її книги «У цвіті калини – краса України», дещо поясню – для  глибшого розуміння форми і змісту її лірики. В тому числі – й громадянської, котра  демонструє прагнення авторки філософськи узагальнювати реалії нашого життя.

Перша збірка поезій Валентини Купрієнко «Я Поліського краю дочка» побачила світ у 2016 році. Там теж у кожному рядку любов до свого краю, України, матері, дітей і внуків, спогади про дитинство, кохання переплітаються з болем за негаразди рідної землі. Нині нею підготовлено до друку, як зізналась мені  землячка (родом вона з села Ставрівка Іванківського району), ще дві книги поезій.

Повністю із змістом даної публікації можна ознайомитися в форматі PDF. Передплачуйте таку можливість.

Павло СМОВЖ.