2. Куди йдемо, куди котимось?!. Невеселі роздуми перед 35-ми роковинами Чорнобильської катастрофи
Про це вже говоренопереговорено, писанопереписано і в нашій газеті також – про кошти в розмірі 10% від кошторисної вартості будівництва Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП) з українських АЕС, котрі, згідно зі ст. 3 Закону України «Про поводження з відпрацьованим ядерним паливом…» мають іти (цитата) «на спорудження об’єктів соціального призначення у місті Славутичі, Іванківському і Поліському районах Київської області згідно з переліком, затвердженим Київською обласною державною адміністрацією… Зазначені кошти враховуються в кошторисі будівництва централізованого сховища». При кошторисній вартості цього ядерного об’єкта в сумі понад 35 мільярдів гривень на згадані вище цілі на прилеглій території має бути виділено понад 3,5 млрд грн. Тобто, більше третини цієї суми закон передбачає для нас з вами, жителів Іванківщини.
Але що бачимо на практиці?
Перший пусковий комплекс ЦСВЯП будувався два роки і в грудні 2020го було оголошено про готовність до введення його в експлуатацію. Але Іванківщина жодного відсотка з освоєних там коштів так і не отримала. «Трибуна праці» вже писала, що в Славутичі ці гроші давно й у різних напрямках освоюються, в колишньому Поліському районі – теж є якісь «подвижки», а в нас і досі не видно з них жодної гривні… Чому?!
Розпорядженням голови КОДА В. Володіна «Про внесення змін до Переліку об’єктів соціального призначення, на спорудження (будівництво) яких спрямовуються кошти в обсязі 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва Централізованого сховища для зберігання відпрацьованого ядерного палива реакторів типу ВВЕР вітчизняних атомних електростанцій» №477 від 14 вересня 2020 р. передбачено, що в Іванківському (на той час) районі мають бути реалізовані за ці кошти 6 проєктів на загальну суму 68 млн 109,2 тис. грн (виділено тут і далі мною); у м. Славутичі – 32 проєкти на суму 294 млн 142 тис. 611 грн; у Поліському районі – 19 проєктів на суму 78 млн 260 тис. 970 грн. Погодьтесь: солідні суми грошей, яких на місцях не відшукаєш, аби реконструювати необхідні об’єкти соціального призначення або будувати нові. (Про те, чого так мало там наших об’єктів – то окрема розмова. Хоча, коли коротко казати, – так незадовільно спрацювали наші керівники…).
Та перш ніж розповісти, що з цього Переліку вже зроблено у Славутичі (там зовсім інша ситуація!..), нагадаю, що заплановано для нас. (Хоча раніше наша газета й про це також писала). Так от, там значиться реконструкція: системи теплопостачання та гарячого водопостачання Іванківської школи №2; Оранської школи – філії Прибірського НВО; корпусу харчоблоку та поліклініки Іванківської ЦРЛ з прибудовою ліфтової шахти. А також – нове будівництво двох мереж електропостачання 10/0,4 кВ на масивах житлової забудови «Молодіжний» і «Теплиці». Все. Більше нам нічого, виходить, не потрібно…
А ось що розповів мені начальник управління капітального будівництва Славутицької міської ради С. Ворона: «Напряму гроші нам у місто також, як і вам, не надходять, – говорить Сергій Михайлович, – ними розпоряджається департамент регіонального розвитку облдержадміністрації. Вони проводять тендери, визначають підрядників і фінансують виконання робіт. Але це не значить, що ми пасивно спостерігаємо за цим процесом: кожен документ любить, щоб йому «приставляли ноги», як то мовиться. Тому кожен наш об’єкт активно «пробивався». На сьогодні за передбачені кошти від будівництва ЦСВЯП замінено вікна і двері в Славутицькій школі №1 та реконструйовано огорожу та покрівлю в школі №2 (де нині триває ще й внутрішній ремонт). Також реконструйовано за ці гроші «Енергоатому» дві арки в загальноміському центрі м. Славутич, лінії енергопостачання високощільної котеджної забудови Московського кварталу, влаштовано пандуси на еваковиході зі школи №4 та на головному вході в Міжнародний центр розвитку бізнесу «СлавутичХХI століття»…
Таким чином, як бачимо, в місті вже реалізовано четверту частину запланованих проєктів на загальну суму понад 21 мільйон гривень. Нині триває освоєння коштів ще на одному з міських об’єктів – роботи кошторисною вартістю майже 34 мільйони гривень. А ще мій співрозмовник повідомив, що нині реально вирішується питання виділення коштів на інші запропоновані міською владою Славутича об’єкти, що внесені в згадуваний вище Перелік.
Не буду перераховувати різних і численних пояснень причин, котрі чомусь «заважали» так само наполегливо добиватися виконання наміченого попереднім очільникам Іванківської райдержадміністрації та Іванківської райради: ті виправдання – непереконливі для обізнаних людей.
А які причини заважають добиватися виконання запланованого нинішньому керівництву – вже Іванківської селищної ради?
Дуже прикро, що через чиюсь безвідповідальність, невміння (чи небажання?) «вибивати» згадані кошти населені пункти Іванківщини залишаються без дуже вагомої фінансової підтримки держави у вигляді коштів ДП «Енергоатом». Які могли б допомогти реалізувати немало різних проєктів реконструкції та будівництва об’єктів соціального призначення.
Але немає цього в нас. А бачимо інше: «Кто смел, тот и съел!..» (рос. приказка). Тому й маємо на сьогодні у цьому «матчі» розгромний рахунок 8:0 на користь спритніших гравців з м. Славутича: там вже освоєно кілька десятків млн грн на 8 об’єктах з 32х, затверджених КОДА, а в нас – круглий нуль і досі… Й це – треба говорити прямо, як є – через бездіяльність нашого керівництва щодо залучення (точніше, незалучення) 10% коштів від будівництва ЦСВЯП у зміцнення матбази соціальної сфери Іванківщини.
Чи варто тут згадувати ще й про корупційні схеми, котрі процвітають скрізь?.. Адже і через це також доводиться не отримувати в плановому порядку, а «вибивати» законодавчо передбачені кошти! Якщо хочеш і вмієш це робити – тоді гроші швидше й адресно надходитимуть, куди треба. Не хочеш чи не вмієш – ну тоді ось так…
…Дуже жаль, що з такими фактами й думками доводиться зустрічати вже 35ті роковини Чорнобильської катастрофи.
Павло СМОВЖ.