Чорнобильська весна
В Чорнобилі природа оживає –
Потроху, помаленьку. Важко їй,
Та з часом біль і горе забуває,
Назустріч тягнеться весні новій.
Нелегко з попелу
гіркого відновитись
Пораненій і спаленій землі,
Але їй хочеться
ізнову надивитись,
Як з вирію прилинуть журавлі.
Так мріється
Чорнобилю про шати
Без радіації, а з зелені й квіток,
Щоб бігли полем радісні дівчата,
Плели з кульбаб –
не з полину вінок.
Так хочеться
звільнитися від дроту,
Із забуття землі тій.
Важко їй.
Тому життя береться за роботу –
Назустріч тягнеться весні новій.
Владислава ЛИТВИН,
учениця 4-А класу ОНЗ
«Іванківська ЗОШ І-ІІІ ст. №2».