Чорнобильська весна

 

В Чорнобилі природа оживає –

Потроху, помаленьку. Важко їй,

Та з часом біль і горе забуває,

Назустріч тягнеться весні новій.

Нелегко з попелу

гіркого відновитись

Пораненій і спаленій землі,

Але їй хочеться

ізнову надивитись,

Як з вирію прилинуть журавлі.

Так мріється

Чорнобилю про шати

Без радіації, а з зелені й квіток,

Щоб бігли полем радісні дівчата,

Плели з кульбаб –

не з полину вінок.

Так хочеться

звільнитися від дроту,

Із забуття землі тій.

Важко їй.

Тому життя береться за роботу –

Назустріч тягнеться весні новій.

Владислава ЛИТВИН,

учениця 4-А класу ОНЗ

«Іванківська ЗОШ І-ІІІ ст. №2».