Дата, що поділила наше життя на «До» і «Після»…

Публікації Трибуни Праці

 

 

На момент аварії на Чорнобильській атомній електростанції мені ще не виповнилося й 11 років. Наша родина мешкала у селі Ладижичі Чорнобильського району. Ми із старшим братом ходили до школи та мали те безтурботне дитинство, коли, переступаючи поріг рідного дому, забувалося про збиті коліна, про подряпини та синці від падіння з велосипеда чи дерева, про сварки із подружками та обіцянки навіть не дивитися більше у їхній бік… Влітку бігали до річки  купатися, їздили верхи на сіні у причепах, яке батько заготовляв для худоби та перевозив трактором до садиби, восени збирали гриби, а взимку… Взимку я любила бродити по лісу та уявляти себе його королевою, слухаючи, як поскрипують сплячі дерева, як падає сніг із нахилених гілок, як сойка перелітає з гілки на гілку, супроводжуючи мене у моєму царстві зимового лісу… То були щасливі роки…

Повністю із змістом даної публікації можна ознайомитися в форматі PDF. Передплачуйте таку можливість.

 

Наталія КНЯЗЄВА,

заступник начальника відділу обслуговування громадян

№9 (сервісний центр) ГУ ПФУ в Київській області.