Розвитку територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи – БУТИ

Публікації Трибуни Праці

 

Коментар народного депутата України Ольги ВАСИЛЕВСЬКОЇ-СМАГЛЮК

Ні для кого не секрет, що громади, до складу яких входять території, що зазнали радіоактивного забруднення, є дотаційними та не розвиваються належним чином. Причин цьому є декілька, і одна з них – законодавча.

Ми спільно з колегами­народними депутатами зареєстрували проєкт закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння розвитку територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Станом на сьогодні в зоні гарантованого добровільного відселення заборонено будувати та розширювати підприємства, діяльність яких не пов‘язана із забезпеченням радіоекологічного, соціального захисту населення, а також умов його життя та праці. У зоні посиленого радіоекологічного контролю – будівництво санаторіїв, піонерських таборів, баз і будинків відпочинку. Внаслідок цього, понад 800 населених пунктів фінансово не забезпечені, місцеві бюджети не наповнюються належним чином, можливості залучати інвестиції для розвитку громад немає; кошти на соціально­економічний розвиток, побудову шкіл, садків, доріг також відсутні.

З огляду на зазначене, пропоную змінити такий стан справ і на законодавчому рівні забезпечити можливість громадам ефективно і в повному обсязі використовувати наявні ресурси, з урахуванням відповідних обмежень.

Таким чином планується збільшити надходження до бюджетів усіх рівнів та дати поштовх до відновлення життєдіяльності цих територій.

Проте, під час обговорення даного законопроєкту в інформаційному просторі з’явилося кілька хибних тез та побоювань щодо впровадження цих законодавчих змін.

ПЕРША ТЕЗА:

“Законопроєкт змінює межі зон гарантованого добровільного відселення”

НЕПРАВДА. Майбутній закон жодним чином не впливає та не змінює повноваження Кабінету Міністрів про встановлення меж зон, що зазнали впливу внаслідок Чорнобильської катастрофи. Законопроєкт виключно вдосконалює механізми використання земельних ресурсів. Відповідно, питання соціальних пільг та гарантій він не стосується.

ДРУГА ТЕЗА:

“Даними територіями розпоряджатимуться обласні державні адміністрації”.

НЕПРАВДА. Відповідно до положень Земельного Кодексу, повноваження щодо розпорядження землею належать органам місцевого самоврядування, і цей законопроєкт не стосується окреслених повноважень.

Законопроєктом пропонується покласти на ОДА обов’язок затверджувати можливість та умови використання землі на основі проведеного експертного висновку (обмеження визначатимуться експертними висновками щодо радіологічного стану територій за результатами дозиметричної паспортизації).

Наприклад, Іванківська територіальна громада вирішує облаштувати логістичний центр поряд з Київським водосховищем. Розуміючи, що для облаштування такого центру громаді потрібно визначити можливість використання земельної ділянки з урахуванням стану її забруднення внаслідок ЧАЕС. Для цього Іванківська громада має виступити з ініціативою перед НКРЗУ та замовити відповідний експертний висновок. Фінансування проведення такого дослідження здійснюватиметься з державного, місцевого бюджетів та інших джерел, не заборонених законом.

Отримавши відповідний висновок, Іванківська громада подає відповідні матеріали для затвердження до облдержадміністрації. Відповідно, облдержадміністрація, на основі поданих документів, керуючись експертним висновком, враховуючи вказані у ньому обмеження, приймає рішення про можливість та умови використання земельних ділянок.

Ще раз підкреслю: питання розпорядження земельними ділянками, що належать громаді, вирішуються виключно відповідними місцевими радами.

Тож яка мета даної ініціативи?

Неодноразово під час обговорення з керівництвом Іванківської громади звучало питання про складність розвитку громади через наявні обмеження в законодавстві. Ця ініціатива покликана надати можливість громадам безпосередньо, керуючись власними переконаннями щодо шляхів розвитку, використовувати свої ресурси в повному обсязі та розвивати свій край.

Тривалий час в Іванківському районі (колишньому) керували люди, які боялись змін. Тому очевидно, будь­які раціональні та слушні нововведення сприймаються у негативному ракурсі. Я ж пропоную шукати можливості, а не перепони.

Впевнена, що такі законодавчі зміни дозволять швидше і якісніше розвиватись громадам і нашого 96 округу.

Залишити відповідь