Одарка і Параска

 

 

Десь знизу, од городів, здіймався розкотистий  лемент, бився настирливо у  вуха перехожих.

– Акиша, гемонські душі, одійоти ненажерливі!.. Щоб ви, паразити, повиздихали, щоб вашого  смердючого духу  тут не чула!.. – сипались, немов горох, лайливі слова з чорних вуст розпасійованої Параски. – А де та  товстосрака, чого не дивиться за курми? Бач, вона, як пані,  вилежується, і їй ото геть байдуже, що  тутечки шкода робиться!..

Повністю із змістом даної публікації можна ознайомитися в форматі PDF. Передплачуйте таку можливість.

Віктор БУТКО,

с. Термахівка.