Одарка і Параска
Десь знизу, од городів, здіймався розкотистий лемент, бився настирливо у вуха перехожих.
– Акиша, гемонські душі, одійоти ненажерливі!.. Щоб ви, паразити, повиздихали, щоб вашого смердючого духу тут не чула!.. – сипались, немов горох, лайливі слова з чорних вуст розпасійованої Параски. – А де та товстосрака, чого не дивиться за курми? Бач, вона, як пані, вилежується, і їй ото геть байдуже, що тутечки шкода робиться!..
Повністю із змістом даної публікації можна ознайомитися в форматі PDF. Передплачуйте таку можливість.
Віктор БУТКО,
с. Термахівка.