Пісня для неї – як цілюща жива вода та ковток свіжого повітря…

Публікації Трибуни Праці

 

Тетяна Колісніченко з Іванкова часто з’являється на сцені, беручи участь у різних святкових та урочистих заходах.

– Я з дитинства мріяла стати співачкою. Пісня завжди була для мене, як цілюща жива вода та ковток свіжого повітря, – розповідає Тетяна Іванівна. – Це було моїм наулюбленішим заняттям. У три роки я вже співала «Лаванду», «Теплоход», «Мама, милая мама, как тебя я люблю»… До речі, мама Поліна Миколаївна Данильченко була моїм  першим слухачем. Яка у шкільні роки була активною учасницею художньої самодіяльності. Мамин тато Микола Васильович Роговець теж любив співати пісень від душі для своїх рідних та близьких. Його улюбленим твором була «Пісня про рушник».

А ще моїми вдячними слухачами були… гуси, яких я пасла біля річки на лузі і  яким співала складені на ходу  пісні. Вони уважно слухали їх, щось гелготіли у відповідь, обсідаючи мене з усіх боків, і, торкаючись своїми дзьобиками, засинали…

Повністю із змістом даної публікації можна ознайомитися в форматі PDF. Передплачуйте таку можливість.

 

Людмила ШУНКОВА.