СТРУНИ
Люди – мов струни
З підведеним струмом,
З різним звучанням,
набором частот…
Добре, як струнами
Рухають думи.
Гарно, як думи
не про ешафот.
Тоді і музика
Кличе нас жити,
Небо обняти
руками-крильми,
А як про інше –
Буде боліти,
Сумом гірчити,
Крутити людьми.
Горе – як заздрість
і підлість у змові:
Граються струмом
і нівечать нас,
Краючи радість
І спів у любові,
Бринькають струнами,
спалюють час.
Станьмо напругою
Єдності й волі,
Будьмо собою,
граймо своє.
Прикрощі й туга
Не знищать любові:
Заздрість і підлість
тих струн не заллє.
Наталія МЕЛЬНИЧЕНКО.