СТРУНИ

 

Люди – мов струни

З підведеним струмом,

З різним звучанням,

набором частот…

Добре, як струнами

Рухають думи.

Гарно, як думи

не про ешафот.

Тоді і музика

Кличе нас жити,

Небо обняти

руками-крильми,

А як про інше –

Буде боліти,

Сумом гірчити,

Крутити людьми.

Горе – як заздрість

і підлість у змові:

Граються струмом

і нівечать нас,

Краючи радість

І спів у любові,

Бринькають струнами,

спалюють час.

Станьмо напругою

Єдності й волі,

Будьмо собою,

граймо своє.

Прикрощі й туга

Не знищать любові:

Заздрість і підлість

тих струн не заллє.

Наталія МЕЛЬНИЧЕНКО.