Ольга Василевська-Смаглюк: «Держава підтримає розвиток громад  Іванківщини»

Публікації Трибуни Праці

 

Розвиток територій, прилеглих до зони відчуження, потребує особливої уваги держави. Колишній Іванківський район, який з липня минулого року увійшов до складу укрупненого Вишгородського району, навіть за старим районним поділом був одним із найбільших за територією й кількістю населених пунктів. Транспортна інфраструктура, дороги, мережа діючих медичних та освітніх закладів – усе це потребує оновлення й модернізації, аби жителі місцевих громад мали доступ до якісних медичних, освітніх та адміністративних послуг держави й місцевого самоврядування.

Соціально-економічний розвиток цих територій постає перед складнощами, долати які необхідно спільними зусиллями місцевої, регіональної та центральної влади. А якщо до цього процесу долучається ще й народний депутат України Ольга Василевська-Смаглюк, яка обрана по нашому виборчому округу, то шанси на успіх, безумовно, зростають. Тож про наші проблеми та їх шляхи подолання – в інтерв’ю з Ольгою Михайлівною, яка за два роки роботи в парламенті довела свою ефективність не на словах, а на ділі.

–  Ольго Михайлівно, питання номер один — це соціально-економічний розвиток таких віддалених від великих міст і столиці поліських територій, як наша. Особливо прилеглих до зони відчуження. Вони завжди так чи інакше залежали від держави. Раніше були всілякі “чорнобильські” субвенції та дотації, тепер є так звана десятина – 10% на розвиток громад від коштів, які “Енергоатом” інвестує в будівництво Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива, що будується на території зони відчуження ЧАЕС. Але громадам Іванківщини, чесно кажучи, мало що з того перепадало досі…

– Так, знаю цю ситуацію. Минулого року нам вдалося залучити кошти на Іванків з інших програм: ДФРР, «Спроможна школа». А за рахунок ЦСВЯП модернізували теплопункт біля другої школи.

Розподіл цих коштів між громадами, прилеглими до зони відчуження, згідно  зі спеціально прийнятим з приводу цього сховища законом України, йде через  облдержадміністрацію. Згідно з договором, що діє між ДП НАЕК “Енергоатом” та Київською ОДА, було перерозподілено понад 111 млн грн. Зокрема, й 15 млн грн торік. Тогорічні ці гроші здебільшого освоєні в  колишньому Поліському районі та місті Славутич. Чому так відбулось? Щоб завершити будівництво запланованих там об’єктів. Якби ми роздали «кожній сестрі по одній сережці», ми б продовжили сумну практику недобудов та довгобудів.  Саме тому згідно з домовленостями з губернатором Василем Володіним, який особисто опікується цим питанням, цьогоріч “Енергоатом” має віддати черговий транш у розмірі 57 мільйонів гривень. І левова частка з цієї суми повинна піти саме Іванківщині.

– Можливо є сенс, щоб така угода діяла безпосередньо між “Енергоатомом” та місцевими громадами, тоді кошти йшли б напряму в громади? Про це давно ставлять питання іванківці…

–  Справа в тому, що економічний стан “Енергоатому” –  збитковий. І громадам потрібен «лобіст» їхніх інтересів нагорі. Адже офіційна відповідь підприємства на запит про виконання закону і надання коштів – грошей немає, ми нічого не заробили…

Київська облдержадміністрація виконує роль “вирівнювача” цієї грошової операції. Щоб кошти йшли більш-менш рівномірно у всі громади. Бо в кінцевому результаті все, що держава робить – будує, ремонтує, перерозподіляє ресурси – це все для людей. Кінцевий вигодонабувач – громадянин. І ті території, де проживає більше громадян, природно, мають отримувати більшу підтримку від держави. Це якщо говорити про нашу історію з підтримкою територій, прилеглих до зони відчуження. Але в малих громадах живуть такі ж люди, як і в великих. Вони, на моє глибоке переконання, теж не повинні страждати. Для мене розмір не має значення. Важлива ціль – громади в достатку.

Але в реаліях державних фінансів є й інший аспект щодо проєктів спорудження тих чи інших соціальних об’єктів.

– Який?

– Це, власне, готовність самих цих проєктів, якість їх підготовки громадами та райдержадміністраціями – колишніми й теперішніми. Це вже більш суб’єктивний чинник. Він залежить від рівня фахової підготовки розробників, дисциплінованості й ретельності місцевих посадовців.

– Ставите під сумнів фаховість місцевих посадовців?

– Це людський фактор. Ми всі різні. Нефаховість може зустрічатися не тільки на місцевому, але й на центральному рівнях. Я знаю ситуацію в Іванкові та довколишніх громадах і загалом по всіх територіях, прилеглих до сховища відпрацьованого ядерного палива. І джерела проблеми лежать в основі управлінських рішень як місцевої, так і центральної влади.

До прикладу. Для розблокування процесу фінансування проєктів у громадах я в першу чергу звернулася до ДП “Енергоатом”. Із запитанням: де гроші на спорудження об’єктів соціального призначення? Відповіді на моє депутатське звернення не отримала й досі. А в телефонній розмові працівник, якого було визначено виконавцем за моїм депутатським зверненням, прокричав, що зустрічі, яку я запропонувала керівництву цієї держкомпанії, не буде. І взагалі, питання розвитку таких територій, як Іванківщина, для них, мовляв, не важливе й коштів на це немає.

Після цього дзвінка був страшенний скандал на рівні Прем’єр-міністра. Бо ситуація вийшла за межі конструктивного діалогу.

– А звідки ж вони, гроші, тепер  у них взялися?

– Я не лишила цю справу просто так. Звернулася до Прем’єр-міністра й міністра внутрішніх справ. Адже йдеться про кричуще порушення прав громадян, мого права як народного депутата, а також   порушення законодавства, яке чітко передбачає порядок і обсяг виділення цих коштів. Отримала відповідь від Міненерго, у віданні якого перебуває «Енергоатом». У листі йдеться, що Прем’єр-міністр доручив Міненерго розробити проєкт фінплану “Енергоатому” на 2021 рік. Міністерство розробило такий фінплан і заклало на спорудження об’єктів соціального призначення, прилеглих до  ЦСВЯП територій,  251 млн грн.

Наприкінці в цій відповіді зазначено (цитую): “Міністерство енергетики України засвідчує Вам свою повагу та виказує вдячність за увагу, яку Ви приділяєте питанню додержання ДП «НАЕК «Енергоатом» законодавства під час будівництва ЦСВЯП”. Тож переконана: гроші будуть. Держава підтримає розвиток громад, прилеглих до ЦСВЯП, в тому числі й Іванківщину.

– Але ж життя триватиме й після добудови цього сховища. Як далі розвиватися таким територіям, як наша?

– Спільно з колегами я зареєструвала проєкт закону щодо сприяння розвитку територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи. Наразі в зоні гарантованого добровільного відселення заборонено будувати та розширювати підприємства, діяльність яких не пов‘язана із забезпеченням радіоекологічного, соціального захисту населення, а також умов його життя та праці.  Це стримує розвиток понад 800 населених пунктів. Тож пропонується зняти ці обмеження і тим самим дати імпульс до розвитку цих територій. Тим більше, що неодноразово під час обговорення з керівництвом Іванківської громади звучало питання про складність розвитку громади через наявні обмеження в законодавстві. Тепер моя з колегами ініціатива покликана надати можливість громадам безпосередньо, керуючись власною волею, використовувати свої ресурси в повному обсязі та йти шляхом сталого розвитку, маючи власні стратегії на середню і довгострокову перспективу.

Інтерв’ю підготував

Петро КОСТЕНКО.