Про не вивчені таємниці стерильного куриного ембріону

 

Після закінчення Білоцерківського сільгосптехнікуму у 1958 році за спеціальністю «Ветеринарія» я став працювати старшим ветфельдшером Іванківської станції по боротьбі з хворобами тварин. А перед цим дві виробничі практики проходив у ветлікарні. Тому керівництво й вирішило залишити мене працювати саме тут. А коли у 1961 році  вступив до  сільгоспакадемії – призначили ветлікарем-терапевтом. На цій посаді я пропрацював до 1974 року, коли перейшов головним ветлікарем нетельного комплексу колгоспу «Радянська Україна» с. Шпилі. Там трудився аж до самого розпаду господарства.

Райветлікарня, її ветдільниці та ветпункти проводили в ті роки величезну профілактичну і лікувальну роботу в колгоспах та населених пунктах Іванківського району. Велика увага надавалась профілактичним щепленням усіх видів тварин (у тому числі – й собак), а також  їх діагностичним дослідженням. Адже інфекційних хвороб не повинно було бути, а якщо й траплялися випадки таких захворювань – це були «НП» і ветлікарі несли персональну відповідальність за допущене: отримували мінімум сувору догану чи їх навіть звільняли з роботи.

Повністю із змістом даної публікації можна ознайомитися в форматі PDF. Передплачуйте таку можливість.

Сергій МЕЛЬНИЧЕНКО,

смт Іванків.