ПРОМЕНІ
Втримай долонями усміху промені:
Хай не втечуть, мов між пальців вода.
Буде вогонь, як підтримаєш пломінь,
А не підтримаєш – буде шкода.
Не пожалкуй трохи часу на радощі –
Різні, щоденні. Вони не пусті.
Хай навіть заздрих
наповнюють заздрощі,
Ти не зважай – то буває в житті.
Сонячні зайчики, сміх і букетики,
Щирості сповнені очі – то є
Певна основа простої поетики,
Що переважить буденне твоє.
Будь вище втоми,
нудьги чи байдужості,
Щоб не казати ніколи: “Так жаль…”
Дай цьому дню
небанальної пружності,
Щастя, що буде чистіш за кришталь.
Наталія МЕЛЬНИЧЕНКО.