ПРОМЕНІ

 

 

Втримай долонями усміху промені:

Хай не втечуть, мов між пальців вода.

Буде вогонь, як підтримаєш пломінь,

А не підтримаєш – буде шкода.

Не пожалкуй трохи часу на радощі –

Різні, щоденні. Вони не пусті.

Хай навіть заздрих

наповнюють заздрощі,

Ти не зважай – то буває в житті.

Сонячні зайчики, сміх і букетики,

Щирості сповнені очі – то є

Певна основа простої поетики,

Що переважить буденне твоє.

Будь вище втоми,

нудьги чи байдужості,

Щоб не казати ніколи: “Так жаль…”

Дай цьому дню

небанальної пружності,

Щастя, що буде чистіш за кришталь.

Наталія МЕЛЬНИЧЕНКО.