МОЯ Україна

Публікації Трибуни Праці

 

 

Моя Україна – у кожному диханні,

На самому денці душі, під фібрами,

То ніжно плюскоче хвилями тихими,

То лунко говорить важкими калібрами,

То іскрами сяє – вогнями палючими,

То леготом дивним ураз огортає,

То раптом уразить думками болючими:

«Чи ти українець?» – тривожно питає.

Мою Україну із серця не вийняти

Ані ножем, ні вогнем, ні лещатами,

Буду я нею до скону дихати –

Нею і синім барвінком хрещатим.

Наталія МЕЛЬНИЧЕНКО.