Нехай святиться ім’я її!..

Публікації Трибуни Праці

 

Нещодавно народ України у рамках святкування 30-річчя Незалежності нашої держави вшановував людей, яких визнано Національною легендою. Це – Юрій Рибчинський, Іван Марчук, Софія Ротару, Олег Блохін, Мирослав Вантух та Олена Потапова. Вони – зірки світової величини на нашому небосхилі. Але, крім них, є десятки тисяч людей різного покликання, які були і навічно залишаться у народній пам’яті. І вони не менші за своєю яскравістю. Проте відомі лише там, де народилися і виросли. Де увібрали у себе красоти рідного краю. Де зуміли пронести через своє яскраве життя батьківські і материнські накази. Де були справжніми друзями.

Такою була і залишиться у моїй пам’яті Ганна Дмитрівна Ігнатюк.

Більшу частину свого життя вона провела у будинку, де народилася. На високому березі Тетерева. Звідки чудово видно схід сонця, який грає усіма барвами у написаних нею картинах…

У моїй пам’яті завжди буде її двір. Тут зробив свої перші кроки її син Володимир – втіха і надія усього її життя. Тут разом зі своїм чоловіком кожної осені вони перебирали кошелі зібраних у лісі грибів. Тут милувалися вирощеним на городі урожаєм. Доки були сили. А потім Ганна Дмитрівна зачинила на замок хвіртку до городу, викинула у траву ключ (як жартувала сама Ганна Дмитрівна) і… віддалась творчості.

Саме у цей час вона організовує клуб «Душі криниця». До нього потягнулись жінки різних професій. А найбільш обдаровані голосом злились у співочий гурт «Криничанка». Слава її нині лине по усій Україні. А у репертуарі – авторські пісні організатора гурту.

Дякуючи широті польоту думки Ганни Дмитрівни, її передбачливості, сьогодні народний колектив мав можливість брати участь у пісенних конкурсах на різноманітну тематику. І виходити у них переможцем.

Людина з такою щирою душею, як у Ганни Дмитрівни, не могла стояти осторонь проблем своїх земляків. Ніколи не забуду наших спільних пізніх вечорів, які захоплювали і частину ночі, коли ми працювали над агітаційними плакатами у боротьбі за свої права чорнобильців перед Кабміном у Києві…

Але я обмежена газетною площею. Тому закінчу молитвою: «Упокой, Господи, душу раби Твоєї Ганни, і прости їй усі гріхи її, вільні і невільні,  і даруй їй Царство Твоє Небесне і сотвори їй вічну пам’ять».

Неля ГРИГОРОВИЧ,

член Національної спілки журналістів України.