Іванківщина: ландшафтний заказник  «Гайдамацьке болото»  

Публікації Трибуни Праці

 

Нещодавно я здійснив, як виявилось, дуже пізнавальну подорож до Гайдамацького болота – місцевості, здавна цікавої своїм біорізноманіттям, дещо таємничої (і небезпідставно…) та, особливо в останні роки,  для багатьох навіть недосяжної. Бо дістатися туди – з різних сторін – виходить хіба що пішки або  велосипедом, який  постійно  доведеться переносити в руках через майже суцільні буреломи: навколо – справжня «тайга поліська»…

Спочатку   нелегкими для пересування лініями між лісовими кварталами та мереживом раніше наїжджених доріг дісталися ми із села Запрудка до місцини, яку місцеві жителі називають «Біля хреста».  Це недалеко від Гайдамацького болота. Тут  виявилась перша для мене несподіванка – безіменна  могила серед лісових хащ. На ній  хтось кілька років тому поставив новий дубовий хрест і огорожу навколо. Стало цікаво: хто там похований і хто турбується про це поховання? Розмістив  фотографію і прохання до земляків у кількох групах соцмережі «Фейсбук»: може хтось  щось знає про нього?.. Розрахунок виявився правильним і невдовзі  стали надходити деякі підказки. Але про  історію могили я розповім пізніше окремо. А  сьогодні – на прохання земляків, яких зацікавила й  інформація про Гайдамацьке болото (переконаний, що  багато хто з наших читачів із задоволенням почитає і про це в газеті), – надам наявну  інформацію про нього. Адже територія навколо нього  вже давненько оголошена ландшафтним заказником місцевого значення*.

Ось що можна прочитати про нього  у Вікіпедії.

Цей ландшафтний заказник  створений згідно з рішенням Київської обласної ради від 2 квітня 2009  № 447­24­V для збереження типово поліських екосистем у межиріччі Дніпра і Тетерева, захисту популяцій рідкісних видів болотяних рослин, хижих і ратичних видів тварин. Наукове обгрунтування створення заказника підготовлено експертами Ukrainian Nature Conservation Group**.

Повністю із змістом даної публікації можна ознайомитися в форматі PDF. Передплачуйте таку можливість.

Павло СМОВЖ.

Фото автора.

* Заказники входять до складу природно­заповідного фонду України, охороняються як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення й використання. На відміну від заповідників можуть бути постійними або тимчасовими; у заказниках можливе часткове взяття під охорону тварин, рослин та інших природних ресурсів.

** Це громадська організація “Українська природоохоронна група», утворена в 2014 році українськими біологами  для практичної охорони дикої природи України. «Ми створюємо нові заповідні території, – зазначається на сайті ГО в інтернеті, – працюємо над покращенням законодавства, виявляємо випадки незаконного знищення природи, ведемо просвітницьку роботу. Щонайменше половина всіх заповідних площ, створених в Україні за останні 6 років, відбулися завдяки членам нашої групи».