Про культурно-історичну спадщину і родинні цінності…

Публікації Трибуни Праці

 

Думаю, що мало де в нашому селищі, а може і зовсім не залишилося,  старих будівель, що мають більш як 100-річну історію. Тому мені особисто дуже приємно було завжди усвідомлювати, що там, де я народилася і живу, є така. Й вона – поряд з моїм житлом (по сусідству), якій близько 150 (!) років. І це хата моїх пращурів.

Завдяки розповідям моєї бабусі Надії Степанівни Правдивої (Шугалій), 1910 р.н., я колись дізналася, що там народився її батько Степан Іванович Шугалій. Тобто, ця хатина була збудована десь у 60-70-х роках ХІХ ст.

У цій старовинній хаті жила сім’я рідного брата Степана – Василя Шугалія. Який мав шестеро дітей: четверо синів та дві дочки – Оксану й Ганну. Хлопці закінчили Іванківське двокласне народне училище (п‘ять років навчання), стали військовими і брали участь у воєнних діях Першої світової  та Громадянської війн. Двоє з них загинули. Ганна навчалася в Іванківській 7-річній Трудовій школі в 1921-1929 рр., отримала педагогічну освіту, вийшла заміж і жила в Києві. У 1938 році, під час сталінських репресій, її чоловіка було заарештовано і подальша його доля невідома, сина відібрано і відправлено у дитячий будинок, а сама Ганна теж 8 років перебувала в місцях позбавлення волі… У 1945 році вона повернулася в Іванків й була останньою із свого великого роду, члени якого проживали в родинній хаті. Померла в 1987 році.

Повністю із змістом даної публікації можна ознайомитися в форматі PDF. Передплачуйте таку можливість.

Олена ПРАВДИВА,

смт Іванків.

Залишити відповідь