У кого сіркові очі, там совість відсутня…

Публікації Трибуни Праці

 

 

Не люблю писати скарги і не хочу, але так дістало, так взяло за живе, що вимушений.

Велика приватизація знову покотилася по всій Україні. Не оминає вона і наш Іванківський край. Особливо це стало помітно після виборів до місцевих об’єднаних громад. Приватизують все, що можна, що не захопили попередники. Й особливо охоче приватизують земельку колишніх колгоспних садів, пасовищ, городних ділянок, що були колись надані людям сільськими радами, а ще –ставки, озера, навіть русла річок.

А тепер по суті: у Малій Макарівці, за селом, по руслу річечки Тернява, колись – ще в 50­х роках минулого століття, наші діди вирішили насипати вздовж неї дамбу й підкопати дно, тому що ніде було напоїти влітку худобу. Копали вручну, кінними возами вивозили на дамбу землю й створили хоч і неглибокий ставок, але вода в ньому трималась.

У 70­х роках  силами й засобами місцевого колгоспу «Маяк», який тоді ще існував, було цей ставок почищено й поглиблено. Його продовжили аж до лісу, збільшивши: для колгоспних качок. Згодом колективне господарство розпалося, а сільська рада, що стала власником  ставка, здала його в оренду на 10 років. Але той орендар там і пальцем не поворухнув. Тож заросла водойма зіллям, попадали старі верби, утворилося болото.

Повністю із змістом даної публікації можна ознайомитися в форматі PDF. Передплачуйте таку можливість.

 

Анатолій ГРИЩЕНКО,

с. Мала Макарівка.

Залишити відповідь