СТИХІЯ

Публікації Трибуни Праці

 

Немає моря понад горе,

Нема сваволі понад біль,

Коли сум’яття – мов ті гори,

Коли неспокій звідусіль.

Як сумнів душу дико точить,

Як нерв бринить,

немов струна,

Нема тоді ні дня, ні ночі,

Ні сну, ні Всесвіту нема.

Наталія МЕЛЬНИЧЕНКО.