Нашій громаді треба бути дуже пильною

Публікації Трибуни Праці

 

 

Прочитавши статтю П.Смовжа «Гріх чи не гріх вбивати ворога­агресора»  в районній газеті «Трибуна праці» за 27 квітня,  хочу і я висловити деякі думки.

Наша громада має знати всю історичну правду і ніколи не забувати її.

Коли 3 березня 2019 року на загальних зборах у районному Будинку культури було проголосоване рішення про перехід релігійної громади Іванкова до Православної Церкви України, наступне богослужіння відбувалось уже під ворітьми нашого громадського храму по вул. Толочина. Незважаючи на загальне рішення парафіян та ігноруючи взагалі всі моральні і церковні закони, його настоятель Лонгін одноосібно привласнив громадський храм, намагався заблокувати всю нашу службу приватною охороною, рашистськими кореспондентами та адвокатами. І ні на які мирні розмови щодо почасової служби, чи в різні дні, чи навіть про його ж  перехід на той час разом зі своїми прислужниками до ПЦУ, куди їх також запрошували, вони просто не йшли. Ігнорували. Бо ми ж українці…І тупо йшла мова «Бог одін» або ж «какая разніца».

А різниця була очевидна, тільки не всі її хотіли бачити. Адже після слів «какая разніца» тепер до нас прийшли рашистські танки, ракети, окупація і тисячі смертей наших українців, кров яких – і на руках служителів МП та всіх, хто його підтримував.

Повністю із змістом даної публікації можна ознайомитися в форматі PDF. Передплачуйте таку можливість.

Раїса Біленко,

смт Іванків.

(Пост, розміщений в групі «Іванків сьогодні» у Фейсбук. З незначними редакційними правками).