Українці мають повне право!..

Публікації Трибуни Праці

 

На Іванківщині  триває процес переходу вірян УПЦ МП в підпорядкування ПЦУ. І це закономірно. Широкомасштабна війна, котру веде рф з метою  знищення України як самостійної держави, а також фізичний геноцид нашого народу, активізували  суспільні настрої українців. Сьогодні ми з новою силою маємо повне право ставити питання щодо існування в Україні релігійних організацій, керівний центр яких перебуває на території країни-агресора. Тобто, в країні, що розв’язала проти нас війну і вже вбила десятки тисяч мирних жителів та воїнів-захисників своєї Вітчизни.

А єпархії УПЦ МП якраз і є такими. І це ще три роки тому встановила спеціальна релігієзнавча експертиза, затверджена наказом Міністерства культури України від 25.01.2019 №37.

Жодна релігійна громада  УПЦ МП й у нас теж не виконала норм Закону України від 20.12.2018 №2662-VIII щодо перейменування церков, центри яких є на території країни-агресора. Таким чином, їхні статути наразі втратили чинність, що де-факто означає втрату правочинності цих юридичних осіб.

Діватися нікуди: загальноцерковне рішення щодо подальшого  існування поза структурою РПЦ таки було прийнято на Соборі Української православної церкви московського патріархату. І лише 27 травня ц.р.  Проте воно відверто лукаве: його учасники, ухвалюючи рішення про свою самостійність та незалежність, висловили лише незгоду з позицією російського патріарха Кирила щодо війни в Україні. При цьому навіть  не засудивши агресію рф проти нашої держави як таку…

Вдумайтесь і в таке ось формулювання (тут і далі виділено мною – П.С.): “На період воєнного стану, коли зв’язки між єпархіями та церковним керівним центром ускладнені або відсутні, Собор вважає доцільним надати єпархіальним архієреям право самостійно ухвалювати рішення щодо тих чи інших питань єпархіального життя, що належать до компетенції Священного Синоду або предстоятеля Української православної церкви, з подальшим, при відновленні можливості, інформуванням священноначалля”…

При цьому Собор висловив «глибокий жаль у зв’язку з відсутністю єдності в українському православ’ї” та, водночас, “не втрачає сподівання на відновлення діалогу”…

Про що йдеться? Слід нагадати, що  синод УПЦ МП звернувся 12 травня до Президента України В. Зеленського, заявивши й про те, що одним із приводів воєнного вторгнення росії в Україну нібито стала політика попереднього президента Петра Порошенка й отримання Томосу про автокефалію ПЦУ. Ну як вам таке?..

У Державній службі з етнополітики та свободи совісті розцінили заяву УПЦ МП як таку, що ображає почуття вірян та виправдовує війну рф.

Натомість Православна церква України заявила, що діяльність Української православної церкви московського патріархату (РПЦ в Україні) сприяла просуванню ідеології «русского мира», яка є фундаментом російської агресії проти України. Війна ж рф проти України розпочалася задовго до отримання Томосу.

Це –  стосовно загальної релігійної ситуації в Україні.

А тепер хочу коротко інформувати читачів «Трибуни праці», усіх земляків  про те, як  відбувається перехід релігійних громад УПЦ (МП) в підпорядкування ПЦУ на Іванківщині.

Цей процес розпочався ще до  згадуваної вище постанови Собору УПЦ МП.

В Ораному, де немає настоятеля, громада вирішила перейти в підпорядкування ПЦУ  15 травня. У Сукачах аналогічне рішення прийнято 19 травня. Разом з парафіянами так вчинив і настоятель місцевої церкви УПЦ МП М. Гринів.

21 травня на підставі офіційних документів  прихильники й віряни ПЦУ (але не без труднощів: довелося вірізати замок на вхідних дверях, бо настоятель вкотре відмовився впускати їх у церкву) зайшли в селищний Храм Божий, що підпорядковувався до цього  УПЦ МП, й провели там перше своє богослужіння.

Але попередній  настоятель Лонгін, як і раніше, не бажає «здаватися без бою». Навпаки: сам пішов в атаку, подавши в суд заяву про неправомірні дії вірян-патріотів України. Тож тепер на якийсь час з’явилася ще й така робота в поліції: розібратися в законності дій голови Київської обласної військової адміністрації О. Павлюка, згідно розпорядження якого №239 від 07 травня ц.р. зареєстровано у новій редакції ряд статутів  релігійних організацій, в т.ч. й РГ парафії Різдва Пресвятої Богородиці Київської єпархії УПЦ (ПЦУ) смт Іванків. Саме на підставі цього документа Іванківська  РО внесена 18 травня 2022 р. в Єдиний держреєстр юридичних і фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (див. фото).

22 травня така само процедура відбулася в Обуховичах. Тільки тихо й мирно, за згодою священника, який служив там 9 років. Наша газета про це вже повідомляла.

Протягом кількох наступних днів відбулися збори громад за участю  вірян у Блідчі (24.05), Шпилях і Мусійках (28.05) та Феневичах (29.05). І скрізь переважаючою більшістю вірян та членів громади, або й одноголосно, вирішено перейти в підпорядкування ПЦУ.

Проте не всі настоятелі готові  прийняти думку громад. Дехто з них своєю поведінкою засвідчує  свою вірність даній колись присязі УПЦ МП. Або й заявляє про це прямо. Що ж, це їх вибір…

Павло СМОВЖ.

На знімках: на зборах громадян у Шпилях (вгорі)  та Блідчі.

 

 

 

Залишити відповідь