Герої не вмирають. Вони просто перестають бути поруч…

Публікації Трибуни Праці

 

 

«…А ви, бундючнії потомки,

Звісні підлістю прославлених батьків,

П’ятою рабською поправшії обломки

Грою щастя ображених родів!

Ви, жадібним натовпом стоячі біля трону,

Волі, Генія і  Слави палачі!

Притаїлися ви під крилом закону,

Перед вами суд і правда – все мовчи!..

Але є й Божий суд, послідовники роспусти!

Є грізний суд: він жде,

Він недоступний дзвону золота,

І думки, й справи він знає наперед.

Тоді даремно звернетесь ви до злослів’я:

Воно вам не допоможе знов,

І ви не змиєте всією вашою чорною кров’ю

Народу праведную кров!..».

Ці рядки були написані М. Лермонтовим майже 200 років назад. Трішки перефразовані не зовсім вдалим перекладом на українську, вони актуальні зараз, як ніколи. Тому, що в Росії з тих часів ніщо не змінилось!..

Раша, яка вважає себе за гегемона, насправді складається із виродків недолюдей, які вважають себе «росіянами». Язик не повертається назвати їх людьми після їхніх звірств в Україні.

Ніна ВОЖДАЄНКО,

с. Болотня.

Повністю із змістом даної публікації можна ознайомитися в форматі PDF. Передплачуйте таку можливість.

Залишити відповідь